такі зміни Конституції зупинять і корупцію, і беззаконня
Конституція справедливої України - частина: Гарантія дій Законів та самознищення корупції
(доведення необхідності і корисності рішучих змін — у коментарях)
Ст. 3. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека, права і свободи (перші 5 частин ст.3 див. в кінці –„Решта змін...”).
6. ГАРАНТІЯ ДІЙ ЗАКОНІВ та САМОЗНИЩЕННЯ КОРУПЦІЇ :
1) посадовець (державний службовець) втрачає право займатися діяльністю за тим фахом (спеціальністю), за яким працює, у основній і спорідненій галузях, якщо правомірно скасовані два будь-які його рішення, з тих, що він приймав (виносив) за будь-яких півтора року (див. коментар2);
2) керівник (чи то обраний, чи то призначений) втрачає право займати керівну посаду назавжди, якщо за два роки керування не покращив життя тих, хто його вибирав чи підлеглих;
3) Уряд, депутати Верховної Ради України та Президент України (при наявності) —позбавляються права займати будь-які керівні посади назавжди, якщо за два роки перебування на посадах не забезпечене зменшення безробіття, захворюваності, смертності не за віком;
4) посадова особа (державний службовець) позбавляється права займати керівні посади, й бути обраною, якщо застосовувала один закон або його окрему норму протилежно за однакових обставин. Керівник такої посадової особи, якщо її не притягнув до відповідальності, відповідно тяжкості її проступку (злочину), то також позбавляється цих прав. Проти таких посадових осіб – керівників, порушується кримінальна справа незалежно чи справа має негативні наслідки для інших осіб, чи держави і обов’язкова відповідальність по ній — з позбавленням волі, на встановлений кримінальним кодексом України термін, але не менше як 1 рік.
5) повноважний орган (посадова особа), який визнав незаконним винесене рішення, яке, з огляду на посадові обов’язки та кваліфікацію того, хто його виносив, не могло бути прийнятим випадково (несвідомо чи ненароком), повинен нагально, у встановленому Кримінальним кодексом порядку, порушити кримінальну справу по встановленню винних, або проти винних, якщо такі відомі. Відсутність винних у прийняті незаконних рішень не може бути, а відповідальність повинна бути не нижча найбільшої адміністративної.
6) державний службовець, який повинен за законом захищати особу від неконституційного поводження з нею, але перешкоджав здійсненню її права, передбаченого Конституцією України, чи причетний до перешкоджання, незабезпечення вичерпного або необхідного застосування вимог законодавства, — позбавляється права на зайняття посад у державних та виборних органах і карається у встановленому Кримінальним Кодексом порядку; причетність будь-кого з влади до перешкоджання розкриттю такого злочину, тягне за собою покарання рівне покаранню винного у його скоєні;
7) правом недоторканості в Україні не може володіти жодна особа, яка скоїла злочин, правопорушення, вчинила неправомірну дію чи бездіяльність. Навпаки, відповідальність більша. До керівників, народних депутатів та до суддів, встановлені законом мінімальні норми відповідальності для громадянина, — не застосовуються; стягнення з органу державної влади майнової та немайнової шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю посадових осіб органу чи (та) органом, здійснюється з зарплати керівництва органу у відсотках, що збільшується відповідно займаній посаді за чітко встановленим законом коефіцієнтом;
8) Висловлення, стосовно однієї події – протилежно по суті, на загал представниками влади, політики та громадськості мають бути дослідженні, неправда викрита, висвітлена а неправдомовець покараний. (див. коментар 2);
Прокуратура, у встановленому законом порядку, негайно (не більше трьох днів) встановлює з якого боку правда, хто неправдомовець, якому з, визначених законом , покарань підлягає.
У випадку не виявлення неправдомовця впродовж тижня після події протилежних висловлювань, або якщо неправдомовець не звільнений з посади і не покаявся в цей період перед загалом, на який виніс неправду, а покара не визначена або не відповідна закону та наслідку неправдивого висловлювання, то прокурор України чи відповідної територіальної одиниці не вправі займати займану посаду.
9) суддя повинен захищати не закон, а права, свободи і законі інтереси особи, керуючись законом. Не суддя, а закон встановлює покарання за злочин, в нормах покарання не повинно бути „від – до”, або повинна бути чітко означена підстава застосування меншого чи більшого терміну; право на апеляцію і касацію вирішує не суддя а суд в судовім засіданні, розподіл справ автоматичний;
10) за неповагу суду (судді) до учасника справи, який поводить себе в межах вимог закону й загальноприйнятої моралі, суддя несе відповідальність згідно наслідків і за максимальним розміром покарання, визначеного законом для учасників справи; невиконання суддею обов’язку, передбаченого законодавством, не є процесуальною дією і підлягає адміністративній, цивільній та кримінальній відповідальності.
11) скасовуючи рішення (вирок, постанову, ухвалу) суду, вищий суд повинен перевірити чи воно має ознаки завідомо неправосудного і роз’яснити права щодо цього та надіслати матеріали для порушення кримінальної справи проти судді, який виносив завідомо неправосудне рішення;
12) суд чи прокурор з власної ініціативи повинен порушити, або будь-яка дієздатна особа вправі звернутися до суду з вимогою порушити кримінальну справу проти судді, що діяв завідомо неправосудно (незалежно чи був умисел, чи не було); суддя втрачає право бути суддею, якщо в рішенні використав доказ, про який під час слухання чітко не казав чи приймає чи відхиляє його; також, якщо не взяв до уваги доказ, заяву, клопотання, заперечення не мотивуючи чи не аргументуючи підстав не взяття;
13) прокурор території, де за рік, без його участі, більше як три справи визнано вирішеними "завідомо неправосудно", автоматично позбавляється права займати посаду прокурора;
14) державний орган зобов’язаний надати повно і вичерпно особі, щодо якої вчиняє будь-яку дію (бездіяльність) інформацію про обсяг прав особи, наслідки їх використання і невикористання та порядок користування ними з урахуванням платоспроможності особи; вхід (вихід) до усіх (крім місць збереження готівки) державних органів — повинен бути вільний (без охорони і без перепусток); враховуючи корумпованість влади, вважати малозахищеними усіх громадян (колективи), які вступили в конфлікт з керівництвами, посадовою особою чи державним службовцем державної влади;
15) кожний державний службовець (посадова особа), що має обов’язок (за дорученням чи без) розглядати звернення громадян, якому стала відома інформація про злочин проти певної особи, чи проти держави, і не став діяти, вичерпно, застосовуючи конституційні і законні обов’язки державного службовця, для виявлення винних і для їх покарання — є співучасником цього злочину. У цім випадку, державний службовець, який діяв за вказівкою, а не за законом, карається подвійно;
16) держава гарантує і забезпечує людині вільне без затримки (без виправданої потреби) отримання інформації, яку людина вважає потрібною їй, якщо інформація не є державною таємницею або не має досить розумної конфіденційності, щоб в інтересах законних прав інших осіб її не надавати;
17) держава компенсує шкоду особі від порушення державним органом (посадовою особою чи державним службовцем) строку розгляду звернень до державних органів, залежно від терміну прострочення, згідно встановлених законом сум, з наступною компенсацією збитків нанесених державі за рахунок винних, вина яких визначається законом або судом.
18) кожна заява про побої чи інше нелюдське поводження, в правоохоронних органах чи установах виконання покарань, чи у суді, досліджується з представником громадськості, вибраним родичами потерпілого (чи тим, кому потерпілий довіряє), без права будь-яких перешкод представнику у дослідженнях;
19) у випадку неправомірного завдання шкоди особі діяльністю державного службовця чи органу, в тім числі у кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справах та у випадку шкоди від непередбачуваних ситуацій і аварій, держава розраховується з потерпілими негайно, за єдиними тарифами або умовами розрахунку, встановленими законом, з наступною обов’язковою компенсацією завданої державі шкоди за рахунок винних, що обов’язково і негайно встановлюються;
ФІНАНСОВА НЕЗАЛЕЖНІСТЬ НЕПОЛІТИЧНИХ ОБ’ЄДНАНЬ
20) держава гарантує і забезпечує фінансову незалежність неполітичних об’єднань громадян та ЗМІ, якщо вони займаються правозахистом малозахищених верств населення, у порядку встановленому Конституцією і законами України (див. коментар 3).
Відповідальність усіх ОБ’ЄДНАНЬ за БЕЗДІЯЛЬНІСТЬ
21) об’єднання громадян (в т.ч. політичне), в якому без поважних причин не забезпечене виконання статутних зобов’язань перед членом об’єднання, втрачає право на існування, а якщо таке невиконання мало негативні наслідки, то його засновники чи ті, хто очолює, у встановленому законом порядку компенсують заподіяну шкоду чесному і щирому члену об’єднання (див. коментар4)
Особлива партійна відповідальність за неякість прийнятих законів
та за бездіяльність у Верховній раді України
22) скасування Закону України, окремих пунктів або внесення змін до них, також підзаконних актів прирівняних до Закону України – позбавляє партію, що голосувала за їхнє прийняття, кількості депутатів у Верховній Раді України відповідно відсотку відданих голосів за цей закон чи пункт. Їхнє місце займають депутати (колишні кандидати), відповідно, тих партій, які голосували проти скасованого закону чи пункту.
Якщо за квартал жоден Закон України не скасовано чи не внесено змін (при наявності запропонованих до розгляду) так, що це сягає потреби змінити у партіях кількість їхніх депутатів у Верховній Раді України, то така Рада вважається розпущеною(див. коментар 5).
ЛІКВІДАЦІЯ НАСЛІДКІВ ПОГРАБУВАННЯ НАРОДУ
23) злочин, за ознаками обкрадання народу (чи його частини) більше, як на 1000000 гривень (у будь-якому вигляді), а також будь-який інший злочин проти суспільства, проти засобу масової інформації, журналіста, громадської організації, громадських активістів — досліджується за участі представників, обраних потерпілою частиною народу. Якщо цей злочин не розкритий впродовж року, усі посадовці (хто пропрацював більше року на займаній посаді), причетні до його розкриття, позбуваються посад та права подальшого займання діяльністю за фахом;
24) в галузях, міністерствах в кінці кожного звітного періоду, за показниками виконаної роботи за звітний період: визначати за законом, які (від УСІЄЇ виконаної роботи) належало зробити надходження державі і звіряти з фактичними надходженнями, а різницю компенсувати державі за рахунок керівника міністерства, галузі у порядку, встановленому законом;
25) кожен, хто набув капіталу з 1986 р. більше 60% від капіталу середнього підприємця у територіальній одиниці, де діє його бізнес, повинен доказати чесність бізнесу, яким він займається, шляхом оприлюднення способів набуття майна. У бізнесмена (підприємця), який не доказав чесності набуття майна, таке майно конфіскується у встановленому законом порядку (див. коментар 6);
26) причетні керівні державні службовці до грабунку збережень громадян та компенсацій жертвам фашизму і комунізму, до голодомору, до розкуркулювання, до репресій, до політичного переслідування інакодумців, до іншого нелюдського поводження –
