В минулім номері ми опублікували статтю Івана Побитого: «СУДДІ БОЯТЬСЯ ГРОМАДСЬ-КІСТЬ», в якій йдеться про те, як цьому громадянину 17 суддів Верховного Суду України перешкоджають скоритися правом члена громадської організації бути захищеним цією організацією, шляхом її звернення з позовом до суду в його інтересах. Тобто, право дали - право забрали — пише автор. На підставі ст. 17 ч.2 КАС України цей громадянин 12.02.09р. звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання незаконними дій і бездіяльності посадових осіб державної влади, в якій просить:
а) - визнати незаконними дії і бездіяльність посадових осіб державної влади - Колегія суддів Судової палати у цивільних справах ВСУ в складі 17 суддів: Гнатенка А.В. (головуючий), Борсукової В.М., Григор’євої Л.І., Данчука В.Г., Жайворонок Т.Є., Косенка В.Й., Костенка А.В., Шевченка Є.Ф., Лихути Л.М., Ляшенко Н.П., Мазурка В.А., Патрюка М.В., Перепічая В.С., Прокопчика Ю.В., Пшонки М.П., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., під час виконання службових обов’язків з використанням службового становища - незаконними. Які виявилися у тому, що:
б) - судді ВСУ свідомо і зумисне, розглядаючи справу не керувалися вказаними нормами закону і, використавши службове становище, винесли завідомо неправосудну ухвалу, діючи і без діючи при цьому:
1) не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з перевищенням повноважень, які їм надані законом;
3) необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії;
4) небезсторонньо та упереджено;
5) недобросовісно;
6) нерозсудливо;
7) без дотримання принципу рівності перед законом;
8) без дотримання необхідного балансу між: несприятливими наслідками для моїх прав і прав громадської організації “З’єднання борців “За справедливість”, моїх свобод та інтересів - і цілями, на досягнення яких спрямована ця дія - позбавити мене права на судовий захист моїх інтересів, шляхом подання позову до суду в моїх інтересах громадською організацією, до якої я для того вступив.
Найбільше автора схвилювало питання: «Коли ж судді діють законно - якщо приймають і розглядають звернення ГО “З’єднання борців “За справедливість” в інтересах членів організації, чи якщо відмовляють у їх прийнятті та розгляді? На одні закони посилаються одні і другі, і ті самі - раз так, інший - так. У останнім випадку відмови Верховним Судом України, той суддя який відмовив у прийняті позову і його підтримали всі інстанції, сьогодні, у іншій справі, розглядує позов в інтересах тих самих членів організації. У цього судді (Нетішинського міського суду - Ходоровського Б.В.) три випадки взяття позовів і п’ять випадків повернення позовів, що однаково подавалися, однією організацією в інтересах членів тієї ж організації.
Скажіть мені люди, щоб зі мною, зробили судді, прокуратура, якби я так ставився до Закону? Хто цьому покладе край?»
Повідомляємо, що 18 лютого 2009р. суддя Хмельницького окружного адміністративного суду Савчук Р.І. одноосібно відмовив у відкриті провадження по такій позовній заяві. На цю Ухвалу Іван Побитий подав, негайно, в день її отримання рекомендованим листом - 24.02.09р., апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду такого змісту.
«З ухвалою не погоджуюся, як такою що перешкоджає моєму природному праву на спір в судді щодо законності дій і бездіяльності посадових осіб державної влади. Щоб погодитися з ухвалою треба у ній вказати, що судді Верховного Суду України безвідповідальні, або що мені треба з цим позовом звернутися до якогось іншого суду (тобто — забезпечити мені право передбачене Конституцією України ст.57, ст.124 ч.1ч.2). Те, що вказані посадовці є суддями Верховного суду не надає їм жодних переваг і не зменшує їхню відповідальність (ст.ст. 3,6,8,19,21,22,24,55 ч.1ч.2ч.5,56,64ч.1,68,124ч.1ч.2, 126,129).
Крім цього, у позові додатково пояснено підтвердження, що це справа адміністративна і стосується суддів.
Суд, щодо взяття справи до провадження, прошу проводити без моєї участі.»
Отже, ця прецедентна справа, щодо того чи можливий спір особи з суддею Верховного Суду України, і якщо так, то чи можна його позвати до суду, взята нами на особливий контроль і ми її хід висвітлюватимемо й на далі.
Наша думка щодо цього, що судді переплутали недоторканість судді з безвідповідальністю, а очевидно — це різні речі, бо при нормальній демократії, чим більша посада — більша відповідальність (навіть при декларованій, як у нас, рівності перед законом). Редакційна рада
| 
