Господь
створив і творить нас творцями добра!
Поєднаймося, віддані цьому творінню, хай в нас буде досить
сили Духу: виявляти прогріх і гріх і стояти проти гріха аж до крові, як святе
письмо велить! Хай множаться і перемагають наші бажання, і вміння, і сила й
розум щиро каятися в провинах, бути непохитними в праві і в правді,
розсуджувати вдову й сироту, стійкими проти гріха і проти спокус у
випробовуваннях, особливо любити і виявляти ближнього, хай пропадуть дурні
звички, хай, у любові і терпеливості Божій, зростає наша ненависть до зла: до
брехні і марноти, до непевності, до розпачі, до страху не перед Богом; але хай
будуються, будують і створюють нас у Дусі Божім кожне наше слово і всяка
справа, думки і відчуття, щоб ми вміли, могли і чинили справді Божі: право,
правду, правосуддя — дорогу справедливості!
Хай благословить Бог кожний день для всіх, хто з Його
милості вартий прагнення творитися, пізнавати науку : перемагати зло добром,
ставати лагідними, милосердими і благодатними добротворцями, миротворцями, але
так, щоб безбожний не міг перемагати праведних.
Во Ім’я Отця і Сина і Святого Духа, ХАЙ ТАК БУДЕ!
*** Не можливо доброму прижитися в злому
середовищі, тому зусилля потрібні на перебудову середовища, на очищення його
від зла, але Божими мірками: будуючи праведного
та обставини, за яких би праведний не був переможеним безбожним. Лише у
такій діючій вірі, де виявлятиметься грішник, а святий освячуватиметься, приспішиться
Царство Боже!
СВЯТИМИ СТАВАЙТЕ
(1П1:16; Фп.2:5-6;)
Марне моляться ті, хто зло від добра не відділяє.
Молитви й золоті не живі, як в них зло не вмирає.
“Святий судить все”, — нам Бог благовістив милостиво.
Та цей святий, що в нас живе, як ми — просить милостиню.
Боже, що ж то таке? Де його того святого взяти?
Це ж прохання палке, ладен кожен молити, благати.
Вже люди надію на Тебе Всевишнього складають.
Вірять, радіють, краще життя, мир нам обіцяють…
— Немає й не буде вам миру, бо недобрії люди.
Бо правда вас нуде, бо одні пристосованці всюди.
Вас ніяк не пече, горю людському підставить плече.
З вас добро не тече, й як зло ви бачите, то мовчите.
Добрих Слів немає, хоч й дитина з голоду вмирає,
Совісті немає, відчуття — серця
немає:
Псам хліб віддаєте, підлесно багатому даєте
Й побожних вдаєте, — голодного, ситим псом, цькуєте.
Начальник в вас то бог, бо його ви більше боїтеся
(За нього, то й би здох). Над вірними правді – смієтеся.
На брата покаже — ви й його не думаючи з’їсте,
Наче для вас Боже: — вступитись за брата, пусте.
Холуями стали ви, й служите щоденно не Богу,
Живота напхали — й жируєте на
широку ногу.
А молитесь Йому. Бо знаєте, що всі в Його руках.
Любите ж сатану. Позбутися благ його, для вас, то жах.
Чого ж ви хочете? Звідкіля Святії Ті візьмуться?
Себе ж морочете! Бо Анголи святі
в небі б’ються,
За нас турбуються, прагнуть добротворцями зробить,
Щораз силкуються Добротворчість в душі нам вселить.
А ми? — То там, то там спокушуємось на щось солодке.
Будем служить чортам, на всяке горе закриваєм око.
Бо наче добре так. Бо сьогодні солодке і м’яке …
— Брехливий чортів смак, підло
стане солодке те гірким.
Хочте добра собі, то до Нього твердо наверніться.
Тепер, в Святій борні, з собою найперше розберіться.
Розсуджуйте вдову й сироті справедливий дайте суд!
— Боже Богу дайте, давно Він цього суду просить в вас,
А ви все блудите, заповідь на заповідь, там та тут.
Вроджених синами, — пасе вас вівцями, як й перше пас.
… Святими ставайте
— Я ж бо
Святий” (Бог сказав) і майте!
Все вам буде Свято! Лишень
від Бога не відвертайтесь!
| 
