Де взялося все? — Із нічого! Щоб довести це, складемо умови доведення, подібно, як у шкільній задачі. Очевидне (явне) сприймаємо без доведення. У школі те, що сприймають без доведення, зветься — аксіома. Так саме, для того щоб порозумітися під час доведення, що чим звемо, домовимось що: - нічого, то — нічого (ніщо); - все, то — багато щось (чогось); - щось (чогось), це — будь-що.
Звідси, аксіома: якщо із нічого не вийде щось, то й буде нічого.
Але ж фактично — є щось і є все, і воно (все або бодай щось) так чи інакше очевидне. А тому, за умовою, сумніву не підлягає і доведення не потребує.
Отже. Із нічого — щось! Це вже доведено. Оскільки ж нічого не можливо обмежити — його є безмежно, то й чогось може бути багато. А за визначенням: багато щось (чогось), то є — все! Крім цього, все також є очевидним.
Отже і все — із нічого!
Що ж ми довели? Все — з нічого, то й воно — ніщо! Певне, не подобається такий висновок: все — ніщо!? Але так, в матеріальному світі. І цьому годі дивуватися, бо й в школі знають, що зворотній шлях розв’язання задачі повинен привести від відповіді до умови. Так і є. І в Біблії написано: все марнота!
Скажете: теорія утопії вже була. Так, Ви праві - була, її заперечила матеріальна теорія, яка каже, що із нічого щось не виникає. Через це не може пояснити де ж взявся світ — матерія. Вакуум в нічому не буває, пилу і вибуху з нічого теж не буває. — Де все взялося, якщо із нічого не може бути щось?
Теорія матерії не враховувала, що матерія це ще не все!
Є дух. Мається на увазі не повітря чи дихання, а — Духовність. У нашім доведені, його теж не видно, але тут правильно не видно, бо дух — не видиме. І тому бездуховна людина його не бачить. Лише по мірі набуття духу, дух стає очевидним. Життя земне нам його показує від нічого (навіть від менше ніж нічого) і до — Усе!:
- бездуховність (дикість) — це тоді, коли менший та слабший пожива більшому, сильнішому, хитрішому, підлішому ...;
- дух природній (гріховний) — це тоді, коли напівдика (або вже худоб’яча) спокуса, догодити пожадливостям та похоті тіла і своєму я, ще бере верх над духовністю;
- дух праведний — це той, що переміг ще не всю спокусу, але вже не чине зла, дотримується закону земного, має совість, боїться Бога — Його Закону;
- дух святий — це той, що переміг пожадливість природного духу і тіла, а похоті, то гидота йому; для нього пожива — чинити добро;
- Дух найвищий — це Той, що живе насиченням служінню іншим, Він, ради вродження Собі подібних, спроможний понизити Себе до — ніщо і стати ще більшим.
Отже, Дух володіє ніщо, а тому Він — Усе!
Не будьте — ніщо, перероджуйтесь духом і будьте — Духовні!
Будьте — Усе!
14.01.09 Анатолій Войтко
| 
