Вісник малозахищених

Відмовився: погасити придуманий газеті, щоб їй закрити рот, борг; відмовився зупинити переслідування прибиральниць гуртожитку та мешканців гуртожитку №6, що по вулиці Незалежності, 10 у місті Нетішині Хмельницької області,, яких виживають за те, що вони звертаються за захистом до борців за справедливість.

 

Цією відпискою, зробленою із значним порушенням строків визначених у чотирьох Законах України (про: Інформацію, ЗМІ, Державну службу та Про звернення громадян) на бланку виконкому Нетішинської міської ради, Сергій Анатолійович Карнаущенко нарешті сповна виявив свою ненависть до борців за справедливість. Не дивлячись, що процитовано Закон України "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів" ст. 6: "Засобам масової інформації у встановленому порядку передаються у безстрокову оренду приміщення загальнодержавної і комунальної власності, якими вони користуються для здійснення виробничої діяльності. ... редакції періодичних видань, заснованих об'єднаннями громадян, ... користуються орендою та послугами поштового, телеграфного і телефонного зв'язку в порядку та за тарифами, встановленими для бюджетних організацій." і вказано, що засновником газети є саме таке об'єднання громадян в особі "З'єднання борців "За справедливість", С. Карнаущенко діє злочинно — не враховуючи цієї вимоги Закону, залякує борців за справедливість: "КП НМР ЖКО має намір звернутися до господарського суду задля захисту порушених фінансових інтересів". Дивне хамство і надмірність, як для першого заступника міського голови — бачити, що засновників газети борців за справедливість роками намагалися обдирати незаконною вимогою надуманої плати за оренду, та замість справедливого покарання підлеглих і вибачення, й собі, з висоти першого заступника лякає редакційну раду газети, шанованої мешканцями міста за ту правду, яку читають постійно у ній.

 

Анатолій Войтко зателефонував 14.10.10р. і подякував А. Карнаущенку і Богу за те, що нарешті викрив його справжнє ставлення до цієї газети. Так він зробив вигляд, наче не розуміє у чім справа. Зараз каже розберуся. Через декілька хвилин зателефонував, певне дійшло що перестарався, бо став вибачатися та клястися, що то йому підсунули підписати. Дав йому виговоритися Анатолій Войтко, а після запитує: Сергій Анатолійович, як гадаєте, скільки Войтко виявив і викрив лицемірів? Гляньте, каже, у відписку, там написано скільки Карнаущенко, вкупі з Марчуком Олександром Миколайовичем, завідуючим відділом ЖКП виконкому, трудилися щоб її сфабрикувати,— двічі запити давали Нікітчуку В.В. начальнику ЖКО, наче чогось не знали. То це — підсунули? Точно так нахабно бюрократично пан Карнаущенко, у спілці з тим же Марчуком, відписує і щодо виживання з роботи трьох прибиральниць, яких, як і мешканців переслідує комендант гуртожитку № 6, лиш за те, що шукають захисту.

 

Жодним словом про написане у їхніх скаргах, як цілі поверхи пустують без мешканців а плату беруть з людей за проживання, щоб після прописаним там, фактично не потребуючим житла надати його, а тих, хто справді його нагально потребує (з працюючих на Хмельницькій АЕС чи хто стоїть на черзі у виконкомі), сказати : "невистачило". Що тієї ж коменданта гуртожитку № 6 - Штогрін Г.М., син прописаний у гуртожиток, у якому його ніхто ніколи не бачив, що у списках таких фіктивних є й прізвища доволі не бідних і відомі у Нетішині, наприклад один з заступників директора Хмельницької АЕС. Не обмовилися свіжо спечені кандидати на посаду міського голови, у відповідь на запитання газети, чому у цім гуртожитку був прописаним Токуреєв Іван В'ячеславович (помічник прокурора), чому "благоустроєне жиле приміщення площею не менше ніж 27.3м.кв." суд наказував: "зобов'язати виконавчий комітет Нетішинської міської ради надати" тоді, як він стояв у списках позачерговиків 137-м ? Чим 136 гірші?

 

Натомість підтверджують, що дійсно дві догани винесли прибиральниці, але не пишуть, що погрожували їй вигнати з роботи, що до цього вже дві звільнили, бо вони заходили до борців за справедливість на консультації і за захистом. Що ці догани винесли жінці одну за те що, після, як прибрала і попередила, пішла добиватися зарплати, яку не платили, а другу за наче погано прибрану площу. Чому не пишуть, бо коли піти на сьомий поверх, де вона прибирає, то видно, що він чистіший за інші. Може таке важко перевірити? Ще нахабніше брешуть у відписці щодо скарги мешканців гуртожитку № 6 : "залишається без розгляду згідно із статею 8 "Закну України про звернення громадян". Дивляться борці за справедливість цю статтю: "Письмове звернення без зазначення місця проживання, не підписане автором (авторами), а також таке, з якого неможливо встановити авторство, визнається анонімним і розгляду не підлягає."

 

Так кажуть пани Карнаущенко з Марчуком ще й додали лист - відповідь першому заступнику С.А. Карнаущенку, начальника ЖКО Нікітчука В.В., в якому так і сказано, що лист скарга : "не заслуговує на увагу, оскільки не містить підписів скаржників, тому скаргою як такою не являються. Коментувати його вважаю зайвим." Читачу, не подумай, що ці мешканці справді такі. - Ні! Чітко стоїть два підписи, є підпис і фахівця ЖКО Кальберг Т.В. про отримання цієї скарги 26.08.2010р. Більше того, прокурор В. Гончарук, 02.09.2010р. протизаконно пере направив скаргу голови редакційної ради газети "Вісник малозахищених" Войтка А. Г. цьому ж начальнику ЖКО, а там у додатках копії тих самих скарг, мешканців гуртожитку, з підписами. Крім цього, начальник КП НМР ЖКО Нікітчук В.В., в угоду коменданту (ми писали у минулому випуску ВМ) відмовив мешканцям жити спільно, то їм прийшлося звертатися і до генерального директора, і до профспілки ХАЕС, і теж все офіційно писали і підписували. Начальник ЖКО давав відповідь на цю скаргу їм, відписувався прокурору ... Тобто, Карнаущенко С.А., Марчук О.М. і Нікітчук В.В. брехуни - порушники багатьох законів у цім прикладі, а скільки таких прикладів знущання нетішинської влади над нетішинцями нині? Скарги ж, були адресовані А.Я. Сиваківському.