Виступаючи 8 травня в Івано-Франківську перед журналістами, лідерка БЮТу Юлія Тимошенко піддала нищівній критиці клан народного депутата від НУНС, одного з лідерів партії «Наша Україна», колишнього Івано-Франківського міського голову Зіновія Шкутяка.
Тимошенко повідомила журналістів, про факти, які й так добре відомі всім прикарпатцям:
«Губернатор вашої області сьогодні призначає на державні посади родичів та друзів З.Шкутяка: сина Петра Шкутяка призначив головою Долинської РДА, свата Шкутяка пана Іванишина подав на заступника голови Калуської РДА, а ще шукає посаду для зята Шкутяка пана Коржака».
Відтак вона підсумувала: «так у вас Шкутяк від влади не відходить». І ця іронія розвеселила і журналістів, і саму Юлію Володимирівну, адже люди Шкутяка не тільки заповнюють адміністративні посади нової влади, але й навіть є у вищих керівних органах обласної Партії регіонів, і контролюють цю партійну організацію.
Проте, лохи водяться не тільки у «регіоналів». Мимохідь, лідерка БЮТу в Івано-Франківську і сама потрапила в роль лоха. Одразу по закінченні прес-конференції відбулася зустріч Ю.Тимошенко з лідерами громадсько-політичних партій та рухів Прикарпаття. Їм головна опозиціонерка країни запропонувала об’єднатися і виступити єдиним фронтом проти Януковича і його антиукраїнської влади.
Проте, на цій зустрічі, як мінімум половину учасників представляли люди того самого Шкутяка, який від влади не ще відходив і не збирається відходити у ближчому майбутньому. Певно Юлію Володимирівну про шкутяківський клан інформували тільки частково, бо вона навіть не уявляє собі масштабів «шкутякізації» області.
На зустріч з Тимошенко радо прибігли представники партій та громадських організацій, так чи опосередковано підконтрольних Шкутяку, його родичам чи висуванцям. Об’єднання з Тимошенко, а відтак роз’єднання, або ж публікація провокаційних буклетів, можуть в певний час і за певних обставин принести не тільки гроші, але й посади, преференції, і навіть політичне майбутнє.
Серед учасників зустрічі були помічені молодіжні лідери, контрольовані депутатом Івано-Франківської міської ради, Володимиром Олійником, (теж «людина» Шкутяка). «Об’єднуватися» з Тимошенко схоже готові й інші «шкутяківці»: «Просвіта», РУХ і його сателіти (за винятком УНП), Івано-Франківський міський КУН, «Пласт», громадські й благодійні організації, підконтрольні нардепу Р.Ткачу, партія ЄЦ і «Студентське братство», політичні партії «ПОРА» та ПРП, «Європейська партія» (Катеринчука) та ще інша політична дрібнота. Але найбільший жарт: на зустріч з Тимошенко прийшли головні «цьвіточки» в букеті шкутяківського бур’яну: лідери міської і обласної партійних організацій ВО«Свобода», які, як відомо, теж є висуванцями Шкутяка.
Не знає, мабуть, Тимошенко, що й значна частина її депутатської фракції БЮТ в Івано-Франківській обласній раді так чи інакше «лежать» під Шкутяком та його структурами. Юлія Володимирівна пропонує їм на підпис заяву про імпічмент Януковичу і ще одну заяву за відставку губернатора М.Вишиванюка. І якщо першу заяву підписати не складе проблем, то відносно другої виникнуть сумніви. І хоча Шкутяк заявив про те, що за призначення своїх родичів нікому нічого не зобов’язаний, однак, швидше за все, заява про імпічмент Вишиванюку ніколи не з’явиться. Тут Тимошенко трохи погарячкувала й лоханулася.
Єдине, що добре в тій історії, що пані Юлії та її партійним лідерами не прийшло в голову запросити на зустріч в Івано-Франківську церковні власті, оскільки наші церковники кланяються тому ж таки Шкутяку з більшим усердством, а ніж пресвятій Трійці.
На запитання кореспондента «Острів Галичина» про доцільність включення політичного «болота» і нових потенційних зрадників до складу самодостатньої партійної структури Тимошенко та БЮТу зокрема, Юлія Володимирівна так і не зуміла нічого внятного пояснити.
Можна тільки співчувати тим політичним аналітикам та радникам, які працюють у Тимошенко і не можуть роз’яснити їй ситуацію, яка насправді дійсна хоча б в тій таки ж Івано-Франківській області. Причому Івано-Франківщина для Тимошенко - це дуже важливий край, що дає їй понад 95 відсотків виборців. А що вже казати про менш прихильні до «біло-червоних» регіони України, Шкода, що лоханутися Юлії Володимирівні може доведеться ще не раз. Жаль, а жінка таки гарна і бойова.
