Вісник малозахищених

ВТРЕТЄ МІЛІЦІЯ ЗАКОПАЛА ЗЛОЧИН, А БОРЦІ ВИКОПАЛИ ПРАВДУ

13 червня 2008 р. ГО ЗБЗС звернулася до  прокурора м.Нетішина  Гончарука В.В. зі скаргою на постанову про закриття кримінальної справи, винесеної  28.05.2008 року слідчим СВ Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області, мол. л-том міліції Мендруляком С.В.   Про постанову він повідомив голову Ради громадської організації “З’єднання борців “За справедливість”, представника Вялих Т.М., лише 06.06.2008 р., надіславши постанову простим (не рекомендованим) листом і взагалі не надіслав її потерпілій Вялих Т.М.

В скарзі ГО ЗБЗС заявило наступне. Постанову вважаємо незаконною, необґрунтованою, такою, що не відповідає обставинам і матеріалам справи, і прийняту без повного аналізу документів та показів осіб, допитаних по справі.

Слідчим під час досудового слідства не виконані належні за законом для обставин цієї кримінальної справи слідчі дії стосовно збирання доказів, що доводять або спростовують інформацію, надану Вялих Т.М. для слідчого в різних документах (заявах, скаргах, поясненнях тощо). Крім цього, слідчим не проявлена ініціатива дослідження шахрайства з боку К.М.І. та К. Л.В. (за попередньою змовою), не вивчені і не перевірені наявність основних його ознак: заволодіння квартирою Вялих Т.М. і Вялих А.О. та придбання права на неї шляхом обману Вялих та зловживання їх довірою. А також наявність у діях К.М.І. складу злочину, передбаченого статтею 192 КК України - заподіяння майнової шкоди для Вялих шляхом обману та зловживання довірою.

Фіктивно створена слідчо-оперативна група, яка жодної дії не вчинила, бо документів про це у відмовному матеріалі немає. 

Упередженість слідчого вбачається з самого початку досудового слідства в тому, що потерпілими є і Вялих Т.М. і її син Вялих А.О., який на час вчинення шахрайства був неповнолітнім. Але, слідчий визнав по кримінальній справі потерпілою лише Вялих Т.М.

Слідчим збиралися підписи Вялих Т.М. і її сина Вялих А.О. наче для встановлення того, чи підписи на документах, які стосуються оформлення квартири (з банків, БТІ, нотаріуса, паспортного столу тощо) належать їм - цього вимагали потерпілі, заявляючи, що фіктивне оформлення договору купівлі-продажу їх квартири задумав, здійснив і оплатив К.М.І.. Експертиза підписів потрібна тому, що К.М.І. це заперечує. Але, у постанові про експертизу та завдання на експертизу слідчий дав експерту лише ті документи, на яких були підписи Вялих, від яких вона не відмовлялася і не відмовляється. А документи, навіть ті, що є в матеріалах справи в оригіналах і копіях, про які Вялих заявляє, що то не її підписи, цих документів слідчий експерту не надав і завдання щодо них не поставив. Підписів К.М.І. на документах, які стосуються оформлення продажу квартири, та явно йому належать, слідчий на експертизу не віддав, і в постанові про закриття справи їх зумисне не згадує. Це є чітко виражена ознака змови шахрая  і слідчого.    

В матеріалах допитів свідків - шахраїв закладено десятки протиріч і під час допитів слідчий звертає на них увагу, але у постанові про закриття кримінальної справи не робить аналіз цим суперечностям і замовчує їх. Такі ж суперечності є в документах, якими шахраї оформили за допомогою державних органів і нотаріуса купівлю-продаж квартири. Наприклад, в самому договорі від 14.06.2007р. в одній його частині написано, що кошти виплачені Продавцям Покупцем до підписання цього договору, а в іншій частині - зафіксований обовязок Покупців оплатити вартість квартири. Ми слідчому вказали біля десяти ознак нікчемності договору, але слідчий це замовчує, бо якби він просто не розумів чи це справді нікчемний договір, то призначив би експертизу фахівців. 

Ті докази, які доказують, що підписання і реєстрація договору купівлі-продажу не відбулася в день, зазначений у договорі (про що стверджують потерпілі) слідчий не витребував. Наприклад, слідчий за наполяганням представника потерпілих і самих потерпілих звернувся до банку (з дозволу суду) з вимогою надати щодо квартири документи про хід операції по банку. Але, після відмови банку на виконання постанови суду ніяких дій не застосував для здобуття цих важливих документів для прийняття рішення по справі. 

Слідчий не дав у постанові оцінку кожному з документів, які є в матеріалах справи. Не зробив співставлення та оцінку документів з показами осіб, допитаних по справі, в сукупності, що свідчить про неповне і невсебічне розслідування кримінальної справи. 

У постанові, хоч і зазначено про необхідність роз’яснення прав зацікавлених осіб на оскарження постанови, проте цього не зроблено і не вказаний термін оскарження.

Посилаючись на викладене, ГО ЗБЗС просило скасувати постанову про закриття цієї кримінальної справи та зважити, що слідчий працює не для розкриття злочину, а робить усе для того, щоб нівелювати й ті докази, на які вказують потерпілі, й зробити належні за законом висновки.

Прокурор довго мовчав, але 27 червня 2008 року надіслав не рекомендованим листом відповідь, датовану 19 червня, такого змісту.

Повідомляю, у звязку з неповнотою проведення досудового слідства прокурором м. Нетішин    19.06.2008 р. вищевказана постанова слідчого СВ Нетішинського МВ УМВС України в Хмельницькій області, мол. л-та міліції Мендруляка С.В. скасована. По справі дані вказівки прокурора. Викладені Вами у скарзі доводи рекомендовано слідчому перевірити слідчим шляхом в ході подальшого провадження по справі.

Що сказати?  Оце вже тричі скасовується намагання міліції закрити цей кримінал! Скільки ще буде таке провадження і куди воно приведе, якщо стільки робиться неправди для того, щоб його закрити? Хіба в прокурора чи в начальника міліції, чи їхніх обласних покровителів нема обовязку, хіба повинна ГО ЗБЗС  вказувати пальцем де, коли, як і що робити за законом, щоб розкрити злочин? Чого чекати від такого слідства?

Чи не пора вже порушувати кримінал проти правоохоронців, які більше за шахраїв трудяться аби відбілити очевидне шахрайство чи інше злочинство?

Але де взяти такий орган чи посадовця, які б посміли дослідити злочин, захистити правду і покарати злочинців в погонах і в мантіях?

Григорій Цвях