Щоб був правильний вибір
Людина—це дух, у
неї є душа є й усім нам видиме тіло (1 Солунян 5:23).
Коли помирає тіло людини і його хоронять, то дух
продовжує жити, тому що ця частина людини вічна. Духи не вмирають, а людина—це
дух. Є внутрішня людина і зовнішня (2 Коринтян 4:16). Справжній „ви”—це не
зовнішня людина. Зовнішня людина—це лиш будинок в якому ви живете. Справжній
„ви”—це внутрішня людина, яка ніколи не старіє. Але ця внутрішня людина (наш
дух) має народитись від Духа Божого (див. „Вісник малозахищених” №3(59) за 1-15
лютого), щоб прийняти в себе вічне життя (життя Бога, природу Бога). Ми
взаємодіємо з фізичним світом і з духовним. Якщо ми хочемо бути керовані Духом
Божим, то повинні ставити на перше місце дух—те, чому вчить нас наш Небесний
Батько, а не тіло з його пожадливістю і природніми похотями. В житті часто
буває навпаки: тіла жадібні, заздрі, ліниві, розбещені, а дух миршавенький,
холодний і голодний або й взагалі мертвий. Це не означає, що ми не повинні їсти
чи зодягатися— ні. Тільки ж турботу про тіло не перетворюймо на пожадливість
(Римлянам 13:14), а вчасно годуймо чистим словесним молоком і духовним хлібом
(Словом Божим) свою справжню внутрішню людину, щоб дозріла душа принесла досконалий, дорогоцінний плід
насичення від творіння добра, від життя по Божому—не корячись неправді,
перемагаючи зло добром раніше, доки Господь пожне нас в Свої житниці. Тоді
смерть загубить своє жало. Забрати земне життя вона може лише у тіла плоті, але
не у тіла духовного. Людина в духовнім тілі стане входженням в Життя вічне. І
доки находимось на цій землі, прислухаймося до Слова Божого. Воно навчає, як
потрапити до цього вічного Життя, як тут вірно себе поводити, не занечищуючи
серця свої неправдою і всяким злом. Тому що все це зло повернеться бумерангом
на нас же самих. Ми часто думаємо, що якась людина порятує нас від зла,
прийшовши до влади, змінить наше життя на краще. Та навіть сама надійна людина
нічого не зможе змінити в державі і в місті без дії Господа в її житті. А ми,
надіючись на людину, а не на Бога будемо, як ті, що опираються на колючий
тин—впадемо, та ще й серця поранимо. Доля країни і міста, як і доля людини від
Господа. І тому, хто надіється на Бога—буде насичений і перебуватиме в безпеці.
„Будьте сильні, і хай буде міцне ваше серце, усі, хто надію покладає на
Господа” (Псалом 30:25). Незабаром ми всі предстанемо перед таким глобальним
рішенням, як вибір майбутніх керівників в нашій країні. Про піст і молитву за
нашу Україну, який розпочався 25 лютого і триватиме до 26 березня об’явлено ще
27 лютого по телебаченню УТ-1 Соціально-християнською партією (в яку входять
представники всіх християнських конфесій, що існують на Україні). Бог через
Своє Слово обіцяє, що коли народ в смиренні молиться, шукаючи Його обличчя, то,
наповнена вірою молитва, змінить затоптану в гріх країну, і зробить її країною
Бога: „Помоляться, і будуть шукати Ім’я Мого, і повернуть зо злих своїх доріг,
то Я вислухаю з Небес і прощу їхній гріх, тай вилікую їхній Край!” (2 Хронік
7:4). Приймімо рішення твердо в вірі стояти на тому, що ситуація в нашій
державі змінюється, простягнімо свої серця в молитві до Бога, щоб Він через нас
обрав здібних, міцних в правді, люблячих
Україну, людей щиро бажаючих творити для нас добро, чинити правду і правосуддя.
Піднімімо голови всі, хто втомився від оточуючих нас обставин: обману,
беззаконня, гріхів. Погляньмо на наше небесне Джерело життя і відвернімося від
злих доріг, щоб Господь зцілив нашу землю—і ми побачимо духовне воскресіння
народу українського. Прислухаймося в молитві до свого серця, і Бог підкаже
правильний вибір і подбає, щоб безбожна рука не піднімалась більше на
щиросердих людей, на тих, які знають Його. „Нехай Твоя милість, о Господи, буде
на нас, коли покладаємо надію на тебе!” (Псалом 33:22).
Алла
Душнюк
|
