Вісник малозахищених

Пільги для працюючих підлітків

Мій син, якому нещодавно виповнилося 17 років, бажаючи мати власні гроші, влаштувався на роботу кур’єром. Звичайно, я цим невдоволений, бо його цілими днями немає вдома, а відпускати його з роботи хоч трохи раніше, ніж закінчується стандартний робочий день, керівництво не погоджується. Проте я чув, що для підлітків робочий день має тривати менше, ніж звичайний. Чи правда це, та, можливо, для працюючих підлітків встановлено ще якісь правила, що полегшують їх трудову діяльність?

Звичайно, усі неповнолітні мають право на певні пільги у сфері трудової діяльності — щодо робочого часу, заробітної плати, надання відпусток тощо. Зокрема, для всіх працівників, які ще не досягай вісімнадцяти років, чинним законодавством встановлено скорочену тривалість робочого часу — про це прямо зазначено у ст. 51 Кодексу законів про працю України (далі — КЗпП). Так, якщо для дорослих працівників нормальна тривалість робочого часу відповідно до ч. 1 ст. 50 КЗпП становить 40 годин на тиждень, то підлітки у віці до шістнадцяти років не повинні працювати понад 24 години на тиждень, а працівники віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років — понад 36 годин на тиждень (п. 1 ч. 1 ст. 51 КЗпП). Проте заробітна плата неповнолітнім працівникам при скороченій тривалості їх робочого часу виплачується в такому ж розмірі, як і працівникам відповідних категорій, які працюють у звичайному, тобто повному режимі робочого часу. Таким чином, працівники-підлітки хоч і працюють, порівняно з дорослими, протягом меншого проміжку часу, але мають право на оплату своєї праці у розмірі повної тарифної ставки, повного окладу.

А от тривалість робочого часу учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, взагалі не може перевищувати половини вищевказаної максимальної тривалості робочого часу, передбаченої для осіб відповідного віку. Оскільки ж працюючі учні можуть мати різний вік, то й половина максимальної тривалості їх робочого часу буде дорівнювати або дванадцяти годинам (для осіб у віці до шістнадцяти років), або вісімнадцяти годинам (для осіб у віці від шістнадцяти до вісімнадцяти років) на тиждень. Ось ця тривалість робочого часу вже не є тривалістю скороченого робочого часу — це передбачена законодавством максимальна тривалість неповного робочого часу для вказаної категорії працівників. Через це й робота учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, оплачуватиметься пропорційно відпрацьованому ними часу — тобто при вказаній тривалості робочого часу виплачуватися працівникам буде не повна тарифна ставка, а лише її половина або відповідна менша її частина, якщо тривалість робочого часу учнів буде меншою від встановленої законодавством максимальної межі.

Крім пільг щодо тривалості робочого часу, підлітки мають певні пільги й щодо щорічних відпусток — відповідно до ч. 1 ст. 195 КЗпП останні надаються неповнолітнім працівникам у зручний для них час. Втім, це не означає, що працівник-підліток вправі у будь-який час вимагати від роботодавця надання відпустки – просто при складанні графіка відпусток роботодавець і профспілковий орган зобов’язаний враховувати побажання не повнолітнього працівника щодо часу надання йому відпустки. Тривалість же щорічної відпустки згідно з ч. 2 ст. 75 КЗпП та ч. 8 ст. 6 Закону України “Про відпустки” від 15 листопада 1996 р. № 504/96-ВІ становить для неповнолітніх працівники тридцять один календарний день. Звичайно, відпустка зазначеної тривалості надаватиметься працівникові лише за тої період роботи, поки йому не виповнить­ся вісімнадцять років — після досягнення цього віку щорічна основна відпустка обчислюватиметься вже з розрахунку загальноприйнятих двадцяти чотирьох календарних днів. Крім того, за перший рік роботи працівникам, молодшим вісімнадцяти років, мають бути надані за їх заявою щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну без перервної роботи на даному підприємстві. Якщо ж неповнолітній був прийнятий на роботу після затвердження графіка відпусток, час надання йому щорічно відпустки за перший рік роботи, з урахуванням його побажання, повинен бути встановлений шляхом доповнення графіка відпусток роботодавцем, за узгодженням з профспілковим комітетом підприємства. При цьому відпустка повинна бути надана неповнолітньому працівникові у повному обсязі, а не пропорційно відпрацьованому ним часу.