Оплата надурочної роботи
Як оплачувати
понаднормові години при підсумованому обліку робочого часу?
Відповідно до
ст.62 Кодексу законів про працю України (далі— кЗпП) надурочні роботи (тобто
роботи поти всиновлену тривалість робочого дня), як правило, не допускаються.
При цьому. власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні
робиш лише у виняткових випадках, наприклад,
при нез’явленні змінника піка для
продовження роботи, яка не допускає перерви. Слід також маги на увазі, що у
КЗпІІ передбачено категорії ociб, яких заборонено залучати до таких робіт, а
також осіб, залучення яких до надурочних робіт можливе лише за їх згодою.
У ч.1 ст.65
KЗпП встановлено граничні норми застосування надурочних робіт, а саме вони не
повинні перевищувати для кожного працівника чотирьох годин протягом двох днів
підряд і 120 годин на рік.
При
підсумованому обліку робочою часу час, відпрацьований понад норму тривалості
робочого часу та обліковий період, вважається надурочним і оплачується згідно
із частинами 1 тa 2 ст. 106 КЗпП:
- за погодинною
системою оплат праці робота в надурочний час оплачується в подвійному розмірі
годинної ставки;
- за відрядною
системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі
100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата прані
якою здійснюється за погодинною системою
за всі відпрацьовані надурочні години.
При
підсумованому обліку робочого часу відповідно до ч.4 ст.106 КЗпП компенсація
надурочних роби шляхом надання відгулу не допускається. При цьому, така
заборона поширюється і на випадки виконання надурочних робіт у святкові,
неробочі та вихідні дні (п. 16 постанови Пленуму ВСУ “Про практику застосування
судами законодавства про оплату праці” від 24.12.1999 р. № 13). У зв’язку і цим робота понад норми робочою часу при
підсумованому обліку робочого часу не може компенсуватися зменшенням тривалості
роботи у наступному обліковому періоді, а має бути оплачена за нормами
всиновленими для надурочннх робіт.
Оплата за всі
години надурочної роботи провадиться в кінці
облікового періоду. Згідно з абз.
3 п. 12 Методичних рекомендацій
щодо застосування підсумованого обліку робочою часу, затверджених наказом
Міністерства праці та соціальної політики України ви 19.04 2006 р. № 138, загальна кількість надурочних годин за
обліковий період визначається як різниця між фактично відпрацьованим часом і
нормою годин зa цей період. При підрахунку нормальної кількості робочих годин
облікового періоду виключаються дні, які за графіком або розпорядком роботи
припадають на час, упродовж якого працівник відповідно до законодавства був
звільнений від виконання своїх трудових обов’язків (відпустка, виконання
державних або громадських обов’язків, тимчасова непрацездатність тощо).
При цьому,
відповідно до абз. 3 п. 10 Методичних рекомендацій робота понад норму робочого
часу, передбаченого графіком в окремі
дні, тижні, місяці облікового періоду, при збереженні норми робочого часу
за обліковий період, не є надурочною роботою. Переробіток норми робочого часу,
що виникає в окремі дні при підсумованому обліку, може компенсуватися
додатковими днями відпочинку або відповідним зменшенням тривалості роботи в
інші дні облікового періоду.
| 
