Вісник малозахищених

Нині на частку «зеленого» (так називають екологічно чисту енергію) виробництва електроенергії, заснованого на використанні поновлюваних ресурсів (без урахування гідроелектростанцій), припадає приблизно 5% світового виробництва. Найбільш швидкими темпами розвивається сонячна енергетика: в 2007 році приріст виробництва склав 50% і досяг 7.7 гігават. Однак найбільшим джерелом «зеленої» електроенергії сьогодні є енергія вітру. У 2007 році обсяг її виробництва збільшився на 28% у порівнянні з 2006 роком і досяг 95 гігават.

Вітроенергетика - екологічно чистий, рентабельний, спосіб здобуття енергії, що використовує невичерпне джерело енергії – вітер. Це один з найперспективніших напрям в розвитку альтернативної енергетики. Це й один з видів розумного добування альтернативної енергії, використовуючи  вітрогенератор (вітряк).

Перша в світі вітроелектростанція споруджена в Криму в 1931 році. Її потужність складала 110 кВт. Вона пропрацювала до 1941 року. Разом з цим широко використовувалися невеликі вітрогенератори, потужністю до декількох кіловат. Річне виробництво вітродвигунів потужністю до 5 кВт на Херсонському заводі сільськогосподарських машин досягало 2 тисяч в рік. Взагалі ж в 30-х роках розвитку вітроенергетики в Радянському Союзі приділялася значна увага, досліджувалися і розроблялися нові типи вітродвигунів. Але в 40-х роках появилася на нашу біду атомна енергія. А гонка озброєння спонукала до її жахливо поспішного розвитку і не дала, до початку її застосування у мирних цілях, зробити її безпечною.  В 1954 році під Москвою побудована перша в світі атомна електростанція. Щоб прикрити жах людства, від використання абсолютно не вивченої небезпеки, розкрутили по радянськи ейфорію нових можливостей новою енергії, а про використання енергії вітру забули на 40 років.

В кінці 80-х років, дякуючи Чорнобильській катастрофі, людство побачило смертоносне  для світу обличчя атому. Проте цей монстр, як справжній дарунок диявола, є потужним  спокусником безбожних і безсовісних людей  наживи від фактично не обмеженої можливості  красти мільярди під час його будівництва, експлуатації, а тепер, ще й на фіктивних пошуках варіантів ліквідації його наслідків. Тому, навіть катастрофа цих нелюдів не зупиняє. Але наслідки катастрофи продовжуються і як не намагаються приховати їх походження,   списуючи причини вимирання людей, флори і фауни на що завгодно (навіть що хрущі дуби поз’їдали) у людства появляється не так розумінням (бо ж інформації про всі можливості  зла, цього невидимого і невідчутного фізично вбивці, не давали і не дають) як відчуттям душою від спостереження явної брехні про безпеку атомної енергетики, на тлі правди про небезпеку її, що з часом все наростає. Одночасно наростає енергетична криза, цим й штовхнув Бог людство до розуму. Зростає статус вітроенергетики в світі як екологічно чистого джерела енергії. І в занепадаючому Радянському Союзі поновилися роботи над створенням ефективних вітрогенераторів потужністю 30, 60, 100, 250, 1000 і навіть 1500 кВт. Саме у 1986 році під Києвом споруджена перша експериментальна ВЕС потужністю 160 кВт. У 90-х роках планувалося будівництво ряду вітроелектростанцій поблизу Ленінграда (25 мВт), в Казахстані (15 мВт), Криму (12,5 мВт), Дагестані (6 мВт), однак після розвалу СРСР ці плани не реалізувалися, бо гонка розтягування його, знову затьмарила очі. Але світ рухається у цім напрямку, тож після пограбування усього, згадали про вітер. Хоч середньорічна швидкість вітру в приземному шарі на території України досить низька – 4,3 м/с, а багато вітрогенераторів починають виробляти промисловий струм починаючи з швидкості вітру 5 м/с, та якщо враховувати, що вони можуть використовувати енергію вітру до висоти 50 м (з висотою від поверхні швидкість вітру зростає), то енергетичний потенціал на території України складає гігантську величину - 330 млрд. кВт і перевищує встановлену потужність електростанцій України в 6 тисяч разів. Зрозуміло, ніхто не допускає думки про спроможність його цілковитого використання, та все одно ця величина вражає. 

А спонукання обставинами до її розвитку, розробка і спорудження новітніх вітрогенераторів призведе до того, що вітрову енергію ми вважатимемо не альтернативною, а звичною.

Тут і в наступних статтях використано Інтернет-джерела