“Кожна людина має право на такий життєвий рівень, включаючи їжу, одежу, житло, медичний догляд та необхідне соціальне обслуговування, який потрібен для підтримки здоров’я та благополуччя її самої та її сім’ї, і право на забезпечення у випадку безробіття, хвороби, інвалідності, вдівства, настання старості чи іншого випадку втрати засобів існування через не залежні від неї обставини”. (Всезагальна Декларація прав людини, стаття 25. Прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 10.12.1948 року).
Кожен пацієнт унікальний, кожен випадок захворювання має свої особливості. Якщо у Вас виникла проблема або Ви чогось не розумієте, зверніться до медичних працівників. У цьому випадку вони зобов’язані:
- допомогти Вам отримати зрозумілі й вичерпні відповіді;
- організувати надання спеціальної допомоги;
- допомогти пацієнтові підтримувати контакти з його сім’єю;
- полегшити Ваше перебування у лікарні або в будь-якому іншому лікувальному закладі.
Якщо медичний персонал відмовляється вирішити проблему, Вам слід звернутися в територіальні органи міністерства охорони здоров’я. Ви можете подати скаргу в:
- адміністрацію медичної установи;
- спеціально уповноважений орган державної виконавчої влади (держадміністрацію, міськвиконком, райвиконком);
- уповноваженому Верховної Ради з прав людини або його представникові в обласному центрі;
- прокуратуру;
- а також звернутися в суд для захисту та відновлення знехтуваних прав.
Не зайве буде звернутися за допомогою до громадських організацій, засобів масової інформації, депутатів. Письмове звернення краще надсилати поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Можна віднести скаргу особисто, але в такому випадку зареєструйте її і подбайте, щоб у Вас залишилася копія з реєстраційним номером, датою прийняття та підписом відповідальної особи.
Термін перевірки звернення не може перевищувати одного місяця, а в надто складних випадках - 45 днів.
Орган або особа, до якої Ви звернулися, в межах своїх повноважень зобов’язана:
- об’єктивно, детально та своэчасно перевырити заяву або скаргу;
- на Ваше прохання запросити Вас на засідання відповідного органа, що розглядає скаргу чи заяву;
- змінити та відмінити рішення, якщо воно не відповідає закону;
- негайно вжити заходів для припинення неправомірних дій;
- забезпечити відновлення порушених прав та реальне виконання ухвалених у зв’язку з цим рішень;
- вжити заходів для компенсації матеріальних збитків;
- вирішити питання про відповідальність особи, з вини якої було допущене порушення;
- на прохання заявника довести рішення до органа місцевого самоврядування, трудового колективу або об’єднання громадян;
- у випадку, якщо заява чи скарга буде визнана безпідставною, роз’яснити порядок оскарження прийнятого по ній рішення.
Нагляд за дотриманням законодавства про заернення громадян здійснюється Генеральним прокурором та підлеглими йому прокурорами.
Останнім часом дуже часто хворих, що перебувають у стаціонарі, примушують купувати ліки за власний рахунок, посилаючись на те, що у лікарні немає коштів.
Справді, у лікарень часто не буває грошей, але чому Ви, сплачуючи податки, мусите витрачати додаткові кошти на лікування, гарантоване державою?
У подібному випадку Ви можете відстояти свої права таким чином. Купивши ліки (і взявши при цьому чеки), неодмінно попросіть лікаря, щоб він вніс ліки в історію хвороби. Після виписки з лікарні пацієнт має право вимагати витрачену суму. Спочатку слід звернутися до головного лікаря (письмова заява+копія сторінки з історії хвороби з призначеннями ліків+копії чеків на ці ліки. Ніколи не віддавайте оригінали - вони можуть загубитися). Якщо головний лікар, не знаючи законодавства, не поверне Вам гроші, слід звернутися до адвоката (або до правозахисної громадської організації - якщо Ви малозабезпечений і зможете це довести), щоб Вам допомогли оформити претензію або позов до суду. У позовній заяві, окрім витрачених на ліки грошей можна вимагати компенсації моральної шкоди.
| 
