Редакції газети
«Вісник малозахищених»
Звертаюся до Вас зі словами великої вдячності за Вашу небайдужість. Велике спасибі Вам за те, що розмістили на сторінках Вашої газети матеріали по с. Стовп’яги Переяслав - Хмельницького району Київської області щодо «проведення», тобто неправомірного визнання права власності через суд за подружжям Куценків на допайоване серед 792 осіб майно колишнього колгоспу).
Надсилаю на Вашу адресу статтю, в якій йдеться про позитивні зрушення по піднятих питаннях, але поки що проблема до кінця не вирішена. Прошу опублікувати цю статтю, щоб решта шукачів правди не втрачали надії та не здавались і боролись за свої права, і знали, що не варто слухати тих, хто каже, що «нічого з цього не вийде».
Щодо 3 га лісу, то повідомляю читачів газети, що 27.07.2007р. на сесії Стовп’язької сільської ради заслухавши заяву адвоката Р. депутатами було прийнято рішення, яке потім, так саме несправедливо для мешканців села, підписав сільський голова Девко Т.П., про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку 16 громадянам по 0,25 га кожному (лісовий масив під с. Гречаниками). Проте справедливість перемогла, за активного сприяння депутата райради Сердюка О.І., та завдяки небайдужості жителів села Стовп’яги, які зуміли зосередити увагу прокурора Кузовкіна О.В. на цьому беззаконні місцевою прокуратурою за представництва помічника прокурора Бірюка Г.І., через суд, скасовано державні акти, видані цим людям на Гречаниківський ліс, тому він повернутий до комунальної власності села.
З повагою та вдячністю
Піскун Микола Олексійович
Голова Хоцьківської організації
Всеукраїнської спілки власників
земельних та майнових паїв
с.Хоцьки Переяслав-Хмельницький район Київська область
Від редакції. Щиро раді, що боротьба людей за справедливість у Вашім регіоні має успіх. Перепубліковувати про це не можемо, бо бачите, що газети не вистачає, щоб рухати усі проблеми до вирішення в інтересах мало захищених.
Велика ще сила у тих, хто прагне жити з обдирання народу. Тому — перемогли і слава Богу! Борімося далі, щоб радість наша ставала повною.
| 
