ЯКИЙ ВОРОГ НАРОДУ НЕ ДОРОБИВ КОНСТИТУЦІЮ?

Міркування Микити Митикуватого

Державна влада (її функція) в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову (ст.6 ч.1Конституції України - далі КУ).

В котру з цих гілок влади входять правоохоронні органи і суд  та як вони відповідають перед громадами на місцях за виконання своїх обов’язків щодо здійснення своїх повноважень у встановлених Конституцією України межах і чи виконують вони свою функцію відповідно до законів України, як цього вимагає Конституція України (ст.6 ч.2: “Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України”)?

Зокрема, «держава відповідає перед людиною за свою діяльність», щодо: «утвердження і забезпечення прав і свобод людини (ст. 3 КУ); забезпечення верховенства права (ст. 8 КУ); забезпечення захисту прав усіх суб’єктів власності (ст.13 КУ); зобов’язання діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ст.19 КУ); забезпечення невідчужуваності і непорушності прав і свобод людини (ст.21 КУ); забезпечення гарантії Конституційних прав і свобод (ст. 22 КУ); забезпечення рівності перед законом (ст.24 КУ); забезпечення права кожному захищати життя і здоров’я інших людей від протиправних посягань (ст. 27 КУ); забезпечення права кожного на повагу його гідності (ст. 28 КУ); забезпечення права на свободу та особисту недоторканість (ст. 29 КУ); забезпечення права на свободу об’єднання для захисту прав і свобод інших громадян (ст. 36 КУ); забезпечення права оскарження в суді рішень, дій і бездіяльності органів та посадовців органів влади, представниками яких вони є (ст. 55 КУ); забезпечення права будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань; забезпечення права знати свої права і обов’язки (ст. 57 КУ); забезпечення права вільно обирати захисника своїх прав (ст. 59 КУ); забезпечення  необмеження конституційних прав і свобод людині і громадянину (ст. 64 КУ); зобов’язання кожним неухильно додержуватися КУ та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей (ст. 68 КУ); забезпечення визначення виключно законами України прав і свобод людини і громадянина, гарантій тих прав і свобод, основних обов’язків громадянина, засад цивільно-правової відповідальності, діянь, які є злочинами. Адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них (ст. 92 КУ); забезпечення прав на правосуддя здійснюване на засадах: законності, рівності перед законом (ст.129 КУ)»… тощо.

На фоні усього цього:

— Як виконується КУ ст.5 щодо: “єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування?

— Який вплив на невиконання, в порушення усіх тут перерахованих положень, правоохоронними органами і судом своїх повноважень може мати громадськість на місцях, навіть, якщо вона налагодить співпрацю, щодо забезпечення цих прав, із владою на місцях? Тобто, як на місцях держава, в особі правоохоронних органів і суду відповідає перед людьми?

— Як вирішує цю проблему постанова КМУ про громадську експертизу?

Тобто, нинішній ситуації відповідав би запис: «Державна влада, в особі правоохоронних органів і  суду не відповідає перед народом за свою діяльність»

— Яка політична сила цього не знає?

—   Чому всі мовчать?

А сказати треба так (у Конституції України): «правоохоронні органи і суд звітуються за свою діяльність відповідно до вимог цієї Конституції громадянам кожні два роки перед громадою відповідного рівня прилюдно на загальних зборах, або мітингах усіх бажаючих взяти в них участь. Незадовільний звіт позбавляє керівника органу займати керівну посаду».