Але громадськість повинна втрутитися і добитися потрібних народу змін законодавства. У ВМ № 9 ми публікували 42 пропозиції змін на цю тему, повторюємо деякі з них після обговорення. Вони є добрим доповненням гарантії.
Держава не вправі мати борг перед особою. Держава розраховується з потерпілими у кримінальних, цивільних, господарських, адміністративних справах та від непередбачуваних ситуацій і аварій негайно за єдиними тарифами або умовами розрахунку, встановленими законом.
Послуги державою повинні надаватися за місцем знаходження їх споживачів. Керівник установи, де є недозволена законом чи громадськістю черга на отримання послуг, не вправі займати посаду керівника. Усі довідки для надання послуги добуває орган, який надає послугу (видає документ).
Держава відповідає перед особою за відсутність методики (механізму) або за невиконання будь-ким конституційної норми з причини відсутності методики (механізму) її виконання.
Органи державної влади служать суспільству.
Держава не вправі покладати чи вимагати відповідальність від особи, невинної у незнані свого права, якщо особа не фахівець або їй не доведене її право офіційно.
Правом недоторканості в Україні не може володіти жодна особа, яка скоїла злочин, правопорушення, вчинила неправомірну дію чи бездіяльність. Встановлені законом мінімальні норми відповідальності до керівників, народних депутатів та суддів не застосовуються.
Стягнення з органу державної влади майнової та немайнової шкоди, завданої особі незаконними діями чи бездіяльністю, здійснюється з зарплати керівництва органу у відсотках, що збільшуються відповідно займаній посаді.
Суддя повинен захищати не закон, а права, свободи і законі інтереси особи, керуючись законом. Не суддя, а закон встановлює покарання за злочин - в нормах покарання не повинно бути "від - до", або повинна бути чітко визначена підстава застосування меншого чи більшого терміну.
За неповагу судді до учасника справи, який поводить себе в межах вимог закону й загально-прийнятої моралі, суддя несе відповідальність згідно наслідків неповаги, за максимальним розміром покарання, визначеного законом для покарання винного за непокору судді.
Скасовуючи рішення (вирок, постанову, ухвалу) суду, суд вищої інстанції повинен перевірити чи воно має ознаки завідомо неправо-судного і роз'яснити потерпілим від неправосудного рішення їх права та надіслати компетентному органу матеріали для порушення кримінальної справи проти судді, який виносив це рішення.
Причетність до перешкоджання будь-ким з влади розкриттю злочину, тягне за собою покарання, рівноцінне покаранню, визначеному винному у скоєнні цього злочину.
Кожна заява про побої чи інше нелюдське поводження в установах виконання покарань дос-ліджується з представ-ником громадськості, вибраним родичами потерпілого (чи тим, кому потерпілий дові-ряє), без права будь-яких перешкод предста-внику у дослідженнях.
Прокурор повинен бути звільнений з посади, якщо впродовж трьох днів не встановив, котра з двох протилежних інформацій, публічно оголошених суспільству посадовцем чи органом влади, відповідає дійсності, а також, якщо публічний неправдомовець впродовж тижня після виявлення його у неправді не звільнений з посади і не покаявся публічно, чи якщо проти нього не порушено справу.
Якщо одна й та сама посадова особа застосовувала один закон або його окрему норму протилежно, то вона позбавляється права займати керівні посади й бути обраною на них. Якщо керівник, якому підлегла така посадова особа, не притягнув її до відповідальності відповідно тяжкості її проступку (злочину), то також позбавляється цих прав.
Проти таких посадових осіб та керівників повинна бути порушена кримінальна справа незалежно від негативних наслідків для інших осіб, суспільства, держави.
Громадські організації володіють виборчим правом нарівні з політичними партіями, правами профспілок та благодійних організацій, здійснюючи їхні функції щодо реалізації та захисту прав малозахищених і малозабезпечених.
У виборних органах не можуть бути громадяни, які входять до числа осіб з капіталом більшим за 60% від капіталу середнього підприємця тієї місцевості, де обертаються його гроші.
Не вправі претендувати на вищі посади в державі ті:
- хто подав ідею або причетний до збільшення комусь зарплати чи пенсії більш, ніж у 10 раз за середню по країні, або надання пільг, що принижують гідність інших, не менш шанованих суспільством громадян;
- хто позивав до суду невинну особу або громадського активіста чи журналіста, якщо не доказав їхньої вини;
- хто рецидивіст, злочинець;
- хто проти незалеж-ності чи соборності України.
Кожен депутат звітується перед виборцем, не менше як раз на рік з конкретного питання, за яке цей депутат відпові-дає (згідно з чітко розподіленими обов'язками перед виборцями). Якщо діяль-ність депутата не визнано задовільною, мають бути призначені перевибори.
Керівників правоохо-ронних органів і суддів обирає населення місцевості, де працює керівник (суддя), на встановлений законом термін, але не більше, як на чотири роки. Щорічно керівник (суддя) звітується. Якщо не звітувався або результати його діяльності визнано виборцями (згідно з механізмом, встанов-леним законом) незадові-льними, то керівника (суддю) переобирають достроково.
Керівників державних установ не правоохорон-них органів обирають загальні збори строком на 2 роки з правом перевибору не раніш, як через два роки роботи в галузі не на керівній посаді (якщо працював на керівній посаді, то правом нового обрання володіє не раніше, як через 5 років).
Будь-який керівник колективної власності звітується перед загальними зборами трудового колективу (територіальної громади) щорічно.
Керівник, який впродовж року не покращив розвиток підпорядкованого закладу, підприємства і соціальної сфери підприємства, позбавляється посади з призначенням виборів іншого. На час перевиборів керівника керує тимчасова комісія, обрана загальними зборами трудового колективу (територі-альної громади).
Президент, Прем'єр - Міністр і члени Уряду України, голова і депутати Верховної Ради України, якщо за два роки перебування на посадах не забезпечили зменшення безробіття, захворюваності і смертності не за віком, не покращили життя вдів, сиріт, калік та малозабезпечених, то вони втрачають право займати свої посади і після звільнення з цих посад позбавляються права займати будь-які керівні посади.
Опрацював
Анатолій Войтко
- голова Ради
З'єднання борців
"За справедливість",
- голова редакційної ради газети
"Вісник малозахищених"
| 
