Громадська організація “З’єднання борців за справедливість” (далі ГО ЗБЗС) та редакція газети “Вісник малозахищених”(далі ВМ), після обговорення (остання публікація у ВМ № 24(102)) пропозицій голови ради ЗБЗС Анатолія Войтка з читачами ВМ та відповідних доповнень, пропонують зміни до Конституції або іншого законодавства України
Обговорення проекту змін Конституції України потрібних малозахищеним триває. З відгуків на Пропозиції змін до КУ (опубліковані у „Віснику Малозахищених” №24(102) за 2007р.) доцільно для малозахищених Пропозиції доповнити такими нормами.
Контроль влади громадськістю. Держава спільно (за письмовою угодою) з громадськими правозахисними організаціями, які проявили себе у боротьбі з корупцією, вправі мати (наймати) спокусників, для виявлення хабарників і корупціонерів.
Якщо одна й та сама посадова особа застосовувала один закон або його окрему норму протилежно, то вона позбавляється права займати керівні посади, й бути обраною. Керівник, якому підлегла така посадова особа, якщо не притягнув до відповідальності таку посадову особу відповідно тяжкості її проступку (злочину), то також позбавляється цих прав. Проти таких посадових осіб – керівників, повинна бути порушена кримінальна справа незалежно чи справа має негативні наслідки для інших осіб, суспільства чи держави.
Економіка. Держава відповідає за найвигідніше для людини оформлення спадщини, пенсії, іншого належного за законом людині соціального захисту та гарантує: забезпечене спокійне життя добросовісній людині, якісне і своєчасне лікування хворої.
Депутату ВРУ зарплату нараховують не більше 30 прожиткових мінімумів (без додаткових доплат та без пільг) , житло надають лише тимчасове на період роботи у ВРУ, за ціною не більше 2/3 найвищої у Києві.
Керівник територіального органу влади, де ціни на споживчі товари та послуги впродовж двох років найвищі, позбавляється права займати будь-які керівні посади і бути обраним.
Земля, її надра, природні і водні ресурси — найдорожчий товар, який продається не більше, як на 30 років за чітко (законодавчо з погодженням з громадськістю) встановленими вигідними для України (не нижчими середньо світових) цінами та умовами їх використання.
Звернення до державних органів. Держава гарантує і забезпечує людині вільне без затримки (без виправданої потреби) отримання інформації, яку вона вважає потрібною їй і яка не є державною таємницею або не має досить розумної конфіденційності, щоб в інтересах законних прав інших осіб її не надавати.
Виборче право. Депутат вправі покинути фракцію і навіть партію, за списками якої його обрали, але має переобратися (за недержавний рахунок) кількістю голосів виборців на своїм окрузі не менше, ніж отримала його партія.
Відносини громадян з державою, відповідальність судочинства й прокуратури та пов’язані з цим права громадян. Прокурор повинен бути звільнений з посади, якщо впродовж трьох днів не встановив, котра з двох протилежних інформацій, публічно винесених на суспільство посадовцем чи органом влади, відповідає дійсності, а також якщо публічний не правдомовець впродовж тижня після виявлення його у неправді не звільнений з посади і не покаявся публічно чи, якщо проти нього не порушено справу.
Лікування за вибором пацієнта. Лікар, лікувальний заклад діагностику роблять безоплатно, укладають угоду про лікування, оплату лікування здійснює або пацієнт (за його бажанням і спроможністю), або держава, або страхова компанія. За неякісне лікування, лікар (лікувальний заклад) компенсують пацієнту збитки, а якщо є шкода, то й шкоду і несуть відповідальність згідно закону за її наслідки. Держава не вправі не оплатити лікування, і не вправі диктувати ціну. Дотації на лікування держава надає за якісне вилікування. Державна ціна не може бути вище комерційної чи ціни страхової компанії в населенім пункті, де здійснюється лікування. Страхові компанії діють за угодами з пацієнтами чи з державою, у разі неплатоспроможності потенційного пацієнта. Лікувальні заклади, що були державною власністю, можуть належати приватним особам чи страховим кампаніям за угодою з державою з обов’язковим публічним погодженням умов оренди чи купівлі з громадськістю. Там, де не можливо ліквідувати монополію лікувального закладу на те чи інше лікування, держава регулює ціну, за погодженням з громадськістю відповідного населеного пункту.
Діагностичні заклади мають право на діяльність, за умов повної відповідальності перед пацієнтом (страховою кампанією або державою) за наслідки.
Голова ради ЗБЗС та редакційної ради газети ВМ Анатолій Войтко
Від редакції. Серед пропозицій, що вже публікувалися є вимога чесності від керівників влади що обираються. Малозахищені цікавляться як її визначити? Ми про це запитали автора більшості пропозицій Анатолія Войтка. Він відповів так.
Усі злочинства творяться весь час на очах усього народу. Наприклад – житло. Його прихватизацією займалися усі нечесні відомим шляхом, оформляли на своїх родичів або, вибачте – задолизів, у різний корупційний спосіб. То хіба важко перевірити претендента на керівну посаду чи того, хто вже всівся на керівних стільцях влади, прописку його близьких і далеких родичів? Так само й земля та інше народне багатство.
Пропонуються ці пропозиції, як бачимо, не висмоктаними з пальця, а їх диктує багаторічний моніторинг (практичне дослідження, аналіз і пропозиція викорінення) беззаконня і свавілля влади у стосунках з малозахищеними.
Ось в травні уже буде 7 років, як громадська організація „З’єднання борців „За справедливість” та загальнодержавна газета „Вісник Малозахищених” моніторять це під час захисту у конкретних справах. Безпосередність участі у справах громадських правозахисників та журналістів дає достовірність аналізу стану проблем свавілля та беззаконня влади. Насамперед суду, прокуратури, міліції у союзі з усіма підрозділами та галузями влади, які діють досі по радянськи злагоджено, корупційно і мафіозно проти малозахищених верств населення.
В цій громадській правозахисній організації сконцентровано достовірну інформацію стану сотень справ, десятків державних органів, що дозволяє без додаткових зусиль робити аналізи, як діють органи влади щоб здерти шкуру з малозахищених, адже тут усі такі справи і переважно після того, як подія вже відбулася.
Саме правда, яку висвітлює „Вісник Малозахищених” про ту чи іншу справу під час запеклої боротьби у судах (і поза ними) з владою за законні інтереси невинних утискуваних (а іноді майже знищених) малозахищених, дала можливість газеті ВМ вистояти у 9-ти позовах проти неї представників органів влади. А організаційна структура захисту позбавила впливу влади на конкретного правозахисника малозахищених, бо такого в організації і нема. Ні юриста, ні журналіста, бо на кожну справу працює спільно юридично-журналістський склад, підконтрольний двом радам (ЗБЗС та редакції газети ВМ) і який завжди можна змінити. Люди вірять нам, розуміють (більшість), що нас мало, але стають борцями дедалі більше, кожен відповідно своїй спроможності і так гуртом потроху перемагаємо. Результатом такої діяльності й стали пропозиції змін до КУ. Деякі надходять від незнайомих нам досі людей.
Перші публікації цих змін показали, що вони майже не зазнають критики. Навпаки, отримали моральну підтримку з боку Секретаріату Президента України та практичні пропозиції від малозахищених, які гарно поповнюють комплекс пропозицій змін КУ саме в інтересах малозахищених. Це й не дивно. Бо від кого, зверху їх чекати? У Верховній Раді України немає представників малозахищених. А відповідно їх не може бути й в Уряді. Адже відсоток (92%) олігархів і бізнесменів у ВРУ не гарантує, що решта відсотків (8%) депутатів належать (хоч би 1) до тих, хто щиро представляє інтереси малозахищених. Нема у владі ще таких, хто би її покинув через викриття його у правопорушенні чи навіть у злочині, ось чому радикальні, а я би сказав — виховні для влади вимоги, в Конституції, а відповідно й у інших законах України, повинні бути.
Крім цього, мудрі безбожні і безсовісні фахівці (не рідко й злочинці) є у кожній галузі чи структурі, і вони дійшли висновку, якщо працювати якісно, то галузь (структура – в першу чергу контролююча) стає непотрібною, або скорочується і фахівець стає безробітним. Доречи, так і структури, які створюються для боротьби з корупцією, тому вихід — конфлікт інтересів між малозахищеними і корумпованою владою протиставити корупції (докладніше, див. ВМ № 23(101) стор.3 – ред.). Богу дякувати, влада у демократичній країні не може не звертатися до народу під час зміни Конституції. Отже малозахищені, що представляють абсолютну більшість у суспільстві, мають реальну можливість змінити КУ так, як хочуть.
Тому придивляйтесь де та правда, яка після не стане неправдою і пропонуйте самі, підтримуйте ті пропозиції, які забезпечать життя у справедливому суспільстві. – Так каже автор і редактор більшості пропозицій від малозахищених змін Конституції України.
| 
