Вісник малозахищених

У Біблії сказано: «Помандруйте по вулицях, і розгляньтеся та розпізнайте, і на майданах його пошукайте: чи не знайдете там людини, чи нема там такого, що чинить за правом, що правди шукає, то Я їм пробачу!» (пророк Єремія глава 5 вірш 1), «Ми зраджували й говорили неправду на Господа, ... І правосуддя назад відступилося, а справедливість здалека стоїть, бо на майдані спіткнулася істина, правда ж не може прийти, і істина зникла, а той, хто від злого відходить, грабований... І це бачить Господь, і лихе в Його очах, що права нема! І Він бачив, що немає нікого, і дивувавсь, що немає заступника...
Та рамено Його Йому допомогло…» (пророк Ісая глава 59 вірші 13-16).
На майдані всяка революція робилася і є серед них із щасливим кінцем для народу. Наприклад, в Чехії, США, Польщі саме так знайшли собі чабана, що після не став овець жерти. Хай і нам щастить.

Звернення до народу!
Пам’ятай, де б ти і з ким не був, що ти — українець! Україні потрібна твоя допомога, бо лише разом, ми — народ! Сила! А окремо, ми — ніщо! Це показала й помаранчева революція. Коли ми обирали Президента, у виборі, певне, помилилися, бо думали що справді займеться ділом, а в нього одні слова, слова, слова. Проте, з іншого боку ми переконались, що гуртом ми сила і лише так з нами рахуються.

Дивитися на безлад в нашій рідній Україні душа болить. Кого ми тримаємо при владі? На наших очах, оці, всі скопом взяті, хто нами керує сьогодні, лише міняючись кріслами та портфелями, пограбували все наше величезне багатство, якщо якесь не вдалося пограбувати, то знищили: могутні заводи, й малі підприємства, з лікарень поробили пекло за гроші, перетворили навчальні заклади і навіть Церкви у бізнесструктури, все забрали загребущі руки своїх ворогів України. Ось земля тепер ними шматується. О Боже, як же, все це, душі нам шматує.

Як можна було довести українця до того, щоб він свого м’яса, молока не мав? Добре тим мешканцям міст, котрі мають рідню у селах й є де взяти повноцінні продукти, хоч необхідне: картоплю, молоко і все інше, бо вже Українця, замість найситніших й найсмачніших ковбас, туалетним папером годують. Хто це зробив? Оці, хто правили і правлять, у кого без труда мільйони з мільярдами з’явилися. І ті у кого мільйони, і ті у кого мільярди — олігархи! Бо той багатьох бідних обдурив, а тому менше дісталося обдурити, але й він такий. Не подарує, попадешся — розшматує, втопче в гній. Це не українці, бо в них душ нема.

Скільки заводів, підприємств в містах (тобто — робочих місць)? А ферм по селах? — В багатьох по 10 й більше було, знову ж роботи скільки — і де те все? Де обладнання, устаткування із заводів, де техніка колгоспна? Скажіть, чи ж це не наше? А ми ж, отих, хто найкраще грабує, обирали ще й до влади. Чому би ці уряди, Президентів й до в’язниці не віддати ? Чому не витрясти усе награбоване, та людям роздати? У розвиток України вкласти?... Оце, й того, їдять тепер наші діти туалетний папір тонами в ковбасах. Але щоб й таке купити, то треба в котрійсь Туреччині, Німеччині заробити, їхнім робітникам-пенсіонерам (вибачайте за гірку правду) зад підтираючи.

А ми ж не лише Союз — півсвіту годували, робочих рук не вистачало. А зараз, села занепали, деякі й пропали, усі, хто міг, з села вже від безробіття повтікали, від найкращої землі, залишилися самі пенсіонери. Й аж плаче та земля, що за неї кращої нема, а нас — оцим г… годують. А у місті? — Купив би пельмені, так страшно ж їсти, бо по телевізору показали, як в Україну тухле м’ясо завезли, і як до фаршу вмішують оте, що тхне, показують, то чи ж не у ці пельмені його поклали? Ми усе чекали, ось-ось попустить, — засіють хоч травою, й вже худобі буде їсти, а там, гляди і м’ясо з’явиться, своє, звичне, повноцінне, екологічно чисте, без всякої зарази.

Так хіба ж діждешся? Не вигідно їм це, бо буде менше безробітних, і треба буде цінувати своїх робітників. А їм це не вигідно, бо вже не вкажуть на ворота. Скільки барахла завозять з-за кордонну, чому ж його у нас не виробляти якісно? Пан Яворівський кричить, що люди ледащі, не хотять біля землі робити. А чим її обробить? Хіба лопатами бляшаними обробиш, що гнеться ледь землі торкнеться? Чи в чоботах, що з вигляду наче кирзові, а у воді — слояться, як папір пресований?

Кому ви, правителі, наші підприємства й землі наші віддали? Тим, хто купу хабара дав, а він на нас — буде робити? А нам й кредиту не взяти, бо в банках здеруть три шкури. Нам кризу дали щоб нас чавила, а банки на цьому капітали нарощують та їх ще й спасають — помагають. Справжні багаті українці, як Терещенко наприклад, не називали народ бидлом, козлами, а помагали, а наші, дивляться, як шахтарі ідуть з життя не попрощавшись з сім’єю, гинуть у шахтах, а нам по телебаченню розповідають, коли аварія на шахті ім. Засядька була, що уряд виділив 5 мільярдів гривень на забезпечення техніки безпеки робочих місць шахтарів, та ті мільярди до шахтарів не дійшли.

І скільки кажуть про таке мародерство, а що, когось засудили? І знову ж, хіба не по совісті було би посадити тих, хто там править? Але хто це зробить, — якщо підлі правлять нами скрізь! Там напевне власник є (чи державний, чи приватний, чи інший, але ж є) і гроші з шахти собі в кишеню кладе, а платила ж держава (люди праці), та не платила шахтарям, а з шахраями поділились. Знову ж, в Алчевську, чую, уряд виділив 19 мільйонів гривень, на ремонт (серед зими, — як не в людей) теплотраси, а через пару місяців оприлюднили, що з них вже 30% (тобто – 6000000 ! ) вкрали. А скільки ж крадуть, як оцих шість мільйонів, по нашій Україні?

І всі партії мовчать, а чому? —Звідти, певне, беруть щоб нас дурити — на майдан возити, інші партійні-шкурні проблеми вирішувати, та розвивати бізнеси свої. Бо всі причетні до злодійства. У цім ділі єдині, — моноліт! Лише, коли щось народу треба зробити для покращення життя, то вони у різних партіях і сваряться вже вісімнадцять років, наче справді хочуть щось краще зробити. То невже ми не можемо без них об’єднатися? Щоб справді зробить нашим дітям, внукам справедливішим суспільство і цим покращити життя, то й нам в цім радість буде. Щоб не було у владі шахраїв, ми повинні послати туди своїх, народу відданих, дочок і синів. Чи може ви й їм недовіряєте, то гріш ціна вам у базарний день.

На майдані коло Церкви Революція іде
«Хай чабан, — усі гукнули За отамана буде!»

Розповсюджуйте, це Звернення до народу і Анкету, розмножуйте на ксерокопії, хто скільки зможе і роздайте своїм рідним, друзям і знайомим. Анкети чисті залиште щоб іншим передати, а одну (як можете, то й більше) заповнену відправте за адресою вказаною в анкеті.
І пам’ятайте, що Ви самі зможете зробити ваше життя кращим, лише Ви зацікавлені збудувати кращим життя в Україні дітям, внукам і взагалі майбутнє України. Рішайтеся до кращого життя, поможіть ненці Україні знайти Правду, не дайте їй загинути, бо тут жити нашим нащадкам.
Громадська організація «Багата кожна родина — буде багата наша Україна»

Анкета

Прізвище, ім’я по-батькові: _________________________________________
______________________________________________________________
Рік народження:_________________ адреса проживання_________________
______________________________________________________________
Спеціальність: ___________________________________________________
Вид діяльності:__________________________________________________
Номер телефону домашній:________________ мобільний:_________________
Ідентифікаційний номер (або номер паспорта) ___________________________
1) Чи хотіли би Ви змінити на краще життя в Україні для всього народу і своїх дітей? _________________________________
2) Чи вірите Ви в те, що хтось з нинішніх керівників, котрі вже вісімнадцятий рік обіцяють: «завтра вже буде краще», щось зроблять для народу і покращатьжиття? ________________________________
3) Чи згодні Ви з тим, що треба заборонити політичні партії, котрі заплямували себе антинародною діяльністю? _____________________________
4) Чи згодні Ви з тим, що вже прийшла пора розпустити цю Верховну Раду та провести розслідування політичної та комерційної діяльності депутатів? Яким чином все народне майно опинилось в їхніх руках? ______________________
5) Скоро вибори Президента, чи хочете Ви, щоб хтось з цих олігархів став нашим Президентом і життя народу знову почалось поневірянням у пошуках кращого життя за кордоном? Чого ми не можемо зробити його на Україні кращим, ніж за кордоном? _____________________________
6) З часом громадська організація в співпраці з місцевим самоврядуванням стануть основою громадянського суспільства. Тобто того суспільства, яке стоїть на сторожі прав кожного громадянина України. Отже, чи згодні Ви вступити в громадську організацію «Багата кожна родина — буде багата наша Україна», або підтримати її, щоб з часом перетворити її в одну з найкрупніших партій України, котра буде захищати всіх чесних громадян від свавілля чиновників і олігархів?______________________________
7) Чи бажаєте Ви, щоб чиновники в парламенті і державних установах справді прагнули до того, щоб покращити життя свого народу? Наші чиновники вже не мають звідки поповнювати держбюджет, то починають тиснути на малий та середній бізнес, при цьому великий бізнес залишили без змін. Бо це бізнес тих безсовісних, котрі стоять при владі сьогодні і з кожним роком збагачуються в декілька разів. Ми повинні серед тих, кого знаємо, відібрати вірних народу — найчесніших, для того, щоб вони працювали в парламенті і держустановах чесно для народу, щоб нам закордонних відходів не возили, щоб наша Україна процвітала, відродились ферми в селах, заводи в містах, щоб люди мали роботу, їли справжнє м’ясо, молоко… споживали й насолоджувалися усіма благами, якими щедро Бог наділив Україну. Чи згодні Ви з цим? ________________

Лемешук Григорій Васильович, м. Хмельницький, 29000,
моб. тел. +38(067) 192-25-43 Поштамт до запитання

Від редакції. Тремтіть, нечесні владодержці! Ми прийдемо знову на Майдан! Та не належатиме він більше кольоровим крикунам, бо не будемо зважати на кольори та маскаради.
Не раз обдурений народ, вже, не стане помилок повторяти, а буде, в справді свої руки, владу брати.