Зважаючи на завантаження депутатів, не поспішали ми з висновками, але ось уже чотири місяці буде! Отже, публікуємо наші звернення та ті відповіді, які отримали борці за справедливість та редакція газети.
ЗАПИТ (в порядку статті 32 Закону України „Про інформацію”) депутату Верховної ради України Тарасюку Б.І.
Шановний Борисе Івановичу! Надсилаємо Вам газети „Вісник малозахищених” за 16-30 листопада 2007 року №22 (100) і 1-15 грудня 2007 року №23 (101). Просимо ознайомитися із опублікованими у них статтями „Чому судді з борцями за справедливість борються” та “Верховний Суд України спонукає суддів дотримуватися чинного законодавства”.
Як видно з публікації „Чому судді з борцями за справедливість борються”, чинне законодавство України надає право громадським організаціям представляти інтереси членів організації в державних органах (наша громадська організація вважає, що і при поданні позовів до суду).
Те, що громадська організація вправі подавати позови в інтересах членів організації, визнають деякі судді місцевих та апеляційних судів і навіть Верховний Суд України (дивитися публікацію “Верховний Суд України спонукає суддів дотримуватися чинного законодавства”). Проте, незважаючи навіть на позицію Верховного Суду України та його рішення, деякі інші судді місцевих судів не бажають визнавати право громадських організацій на подання позову в інтересах членів організації і відмовляються їх приймати, пишучи в ухвалах навіть такі нісенітниці ніби суд то не державний орган (копії ухвал додаються).
Існує практика, коли одні й ті ж судді приймали протилежні рішення - один раз розглядали позови нашої організації в інтересах членів організації, інший раз не розглядали, заявляючи, що організація не має права звертатися до суду в інтересах своїх членів (дивитися публікацію “І на суддів буде суд, бо свавілля їхнє викрито у газеті “Вісник малозахищених” від 1-15 лютого 2008 року №3 - додається).
Подання громадською організацією позовів до суду в інтересах членів організації має важливе значення для захисту прав саме малозахищених громадян, оскільки громадська організація в таких випадках при зверненні до суду звільняється від сплати судового збору, який громадянин обов’язково має сплачувати, якщо документально не доведе суду, що він є малозахищеним (а це вимагає від громадян, у т.ч. інвалідів та малозабезпечених, значних зусиль і затрат часу, оскільки отримати необхідну довідку через бюрократичні перешкоди досить складно, інколи з цих же причин - неможливо).
Відсутність прямої вказівки в законі про те, що громадська організація має право звертатися з позовом до суду в інтересах членів організації, дає можливість окремим деградованим суддям утискувати право малозахищених громадян на їх захист громадською організацією, членами якої вони є, а також право самої громадської організації, яка захищає малозахищених громадян і бореться зі свавіллям в судах.
Згідно зі статтею 20 Закону України “Про об’єднання громадян”, яка називається “Права зареєстрованих об’єднань громадян”, громадській організації надається право “представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах”. Для того, щоб уникнути різного трактування цього положення суддями, доцільно було б, доповнити це положення такими словами “у тому числі звертатися в інтересах членів організації до суду”. Це відповідало б принципам демократії та європейським нормам, які Ви відстоюєте. Бо того, що роблять громадські організації для малозахищених громадян та демократизації суспільства, не робить жоден державний орган, а навпаки, намагається у будь-який спосіб їх дискримінувати.
З огляду на це, просимо письмово повідомити нас, чи будете Ви, як народний депутат України, який відстоює демократичні принципи, та як суб’єкт законодавчої ініціативи (стаття 93 Конституції України) ініціювати у Верховній Раді України розгляд питання про внесення змін до статті 20 Закону України “Про об’єднання громадян” про доповнення абзацу З частини 1 цієї статті після слів “представляти і захищати свої законні інтереси та законні інтереси своїх членів (учасників) у державних та громадських органах” такими словами “у тому числі звертатися в інтересах членів організації до суду”.
Також просимо вказати, які законодавчі ініціативи внесені особисто Вами з метою сприяння неприбутковим громадським організаціям, які захищають права малозахищених громадян, у їх діяльності та діяльності засобів масової інформації, утворених ними, і які ініціативи плануєте внести на розгляд Верховної Ради України в майбутньому?
Громадська організація “З’єднання борців “За справедливість” та редакція загальнодержавної газети “Вісник малозахищених” прагнуть розвитку громадянського суспільства в Україні і роблять для цього все у силу своїх можливостей і за відсутності фінансування з боку держави. Але, надіємося, що Ви нас у цьому підтримаєте.
У публікації “Пропозиції, які гарантують дію законів” в газеті “Вісник малозахищених” від 1-15 лютого 2008 року №3 (додається) розміщені пропозиції від З’єднання борців” “За справедливість” щодо удосконалення судової системи і правоохоронних органів, сприяння об’єднанням громадян, які займаються правозахистом громадян. Ці пропозиції отримали схвальний відгук від комітету Верховної Ради України з питань правової політики. Просимо врахувати їх у законодавчій діяльності. …
З повагою, голова Ради З’єднання, голова редакційної ради (підпис)
А.Г.Войтко.
Ось його відповідь:
Шановний Анатолію Григоровичу! Інформую Вас, що Ваше звернення від 16.02.2008р. №708 було мною розглянуто.
Дозвольте висловити Вам свою повагу та слова вдячності за ту справу, яку Ви робите в сфері захисту прав малозахищених громадян. Переконаний, що вона є вкрай важливою для усього суспільства та стане запорукою покращення становища соціальне незахищених громадян нашої країни.
Поділяю занепокоєння громадської організації «З’єднання виборців «За справедливість» та редакції газети «Вісник малозахищених» тими проблемами, про які йдеться у зверненні, а також у надісланих публікаціях. Погоджуюсь з Вами, що ці питання є актуальними для українського суспільства і потребують вирішення на законодавчому рівні.
Стосовно порушеної у Вашому зверненні проблеми, щодо недосконалості абзацу третього частини 1 статті 20 Закону України «Про об’єднання громадян», повідомляю Вас, що мною було внесено на розгляд Верховної Ради України проект Закону «Про внесення змін до статті 20 Закону України «Про об’єднання громадян» (щодо права об’єднання громадян звертатися до суду в інтересах його членів) реєстраційний №2511 (http://portal.rada.gov.ua/ - ред.), яким пропонується уточнити відповідну статтю положенням про те, що громадська організація в тому числі має право на звертатися до суду за захистом прав, свобод та інтересів її членів.
Висловлюю свою готовність до подальшої співпраці щодо поліпшення законодавства в сфері захисту прав та свобод громадян України.
Впевнений, що спільними зусиллями ми зможемо покращити становище малозахищених громадян в нашій державі та забезпечити гідні умови їхнього життя.
З повагою, Народний депутат України(підпис) Б.Тарасюк.
Точно такі запити отримали інші Народні депутату України, ось відповідь Литвина Володимира Михайловича.
Шановні заявники! Ваше звернення з приводу необхідності внесення змін до Закону України „Про об’єднання громадян” мною розглянуто.Повністю поділяю Вашу думку щодо потреби поліпшення стану надання правової допомоги населенню України.
Дякую Вам за слушні зауваження та пропозиції. Вони будуть взяті до уваги фракцією „Блок Литвина” у Верховній Раді України в ході підготовки законопроектів для удосконалення законодавчої бази з порушених Вами питань.
Із законодавчими ініціативами депутатської фракції „Блок Литвина” у Верховній Раді України Ви можете ознайомитися на офіційних сайтах Народної Партії (www.narodna.org.ua) або Верховної Ради України (www.rada.gov.ua).
З повагою (підпис) В.Литвин.
Дещо інший запит в цім самім порядку (статті 32 Закону України „Про інформацію”)надіслано борцями за справедливість Народному депутату України Герасим’юк О.В. Ось він.
Шановна Ольго Володимирівно! Надсилаємо Вам газету „Вісник малозахищених” за 16-31 жовтня 2007 року №20 (98) та просимо ознайомитися із опублікованою у ній статтею „Суддя відмовився судити, щоб не судити справедливо”.
Повідомляємо, що ухвала судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Ходоровського Б.В., яку позивачі оскаржили до Львівського апеляційного адміністративного суду та про яку ведеться мова у статті, 14 лютого 2008 року апеляційним судом скасована (копії ухвал додаються).
У нас є багато прикладів суддівського свавілля, але, ми вибрали найактивнішого противника громадського захисту малозахищених у суді (дивитися публікацію “І на суддів суд буде, бо свавілля їхнє викрито” у газеті „Вісник малозахищених” за 1-15 лютого 2008 року №3). Приклади багатьох інших порушень судді Ходоровського Б.В. дивитися у доданих газетах „Вісник малозахищених”: в публікації “В одній справі 5 років беззаконня судді Ходоровського” (№20 за 16-31 жовтня 2007 року; публікації “Покрита таємним мороком “правосуддя” сумна історія одного... другого... третього клопотання до судді Ходоровського”(№2 за 16-31 січня 2008 року); публікації “Феміда насолоджується тяганиною розгляду справ” (№24 за 16-31 грудня 2007 року); публікації “Деякі нетішинські судді творять собі те, що їм збреде в голову” (№3 за 1-15 лютого 2008 року). Цей суддя досудився до того, що пише, ніби суд - то не державний орган (дивитися в додатку копію ухвали від 27 липня 2006 року). На жаль, є судді, що беруть з нього приклад і які його “кришують”.
Відповідно до частини 2 статті 97 Закону України „Про судоустрій України” право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить, зокрема, народним депутатам України.
Просимо письмово повідомити, чи ініціюватимете Ви, як народний депутат України, обраний народом для захисту його прав, перед компетентними органами питання про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Ходоровського Б.В. за навмисне прийняття незаконної ухвали. Повірити, що суддя ненавмисне прийняв таку ухвалу неможливо, бо це свідчить про таку його некомпетентність, яка не дозволяє займати цю посаду і здійснювати правосуддя іменем України. Можливо Ви, як і ми, вважаєте, що це не суддя, а злочинець в мантії, тоді і цього мало.
Адже, свавілля, яке чиниться суддями в українських судах, в більшості випадків залишається безкарним, і породжує в суддів все більше відчуття абсолютної безкарності та вседозволеності. В судах твориться не правосуддя, а беззаконня. І все суддям „сходить з рук”. До якого часу це може продовжуватися в Україні, яка згідно з Конституцією задекларована як правова держава?
З повагою, голова редакційної ради, голова Ради З’єднання А.Г.Войтко.
Ольга Герасим’юк надіслала копії цих запитів голові Вищої ради юстиції Лідії Павлівні Ізотовій та Петру Пилиповичу Пилипчику – голові ради суддів України у такому вигляді.
На підставі ст. 7 ч. З Закону України “Про звернення громадян“ надсилаю за належністю для розгляду звернення голови Ради З’єднання редакції газети «Вісник малозахищених» Войтка А. Г.
Про результати розгляду прошу інформувати мене та заявника.
Додаток: копія звернення на 4 арк. та копії п’яти газет.
З повагою Народний депутат України (підпис) Ольга Герасим’юк.
Оце люди, які відповіли борцям за справедливість.
А депутатів, які не рахуються з борцями за справедливість (Герман Г.М., Григорович Л.С., Катеринчук М.Д., Стецьків Т.С., Чорновіл Т.В., Шевченко А.В., Шкіль А.В., Яворівський В.О.) – треба буде виховувати адміністративними позовами з публікацією про хід притягнення до відповідальності за їхню бездіяльність і їхнє беззаконня у ставленні до запитів громадськості. І тим партіям, в яких вони лідери, хай дасть оцінку читач цієї публікації, бо я особисто не думаю, що до інших запитів ці лідери, як і їхні партії, ставляться краще.
Іван Висновок.
| 
