|
Діти заробітчан страждають
Наше покоління, котре народилося і виросло у Незалежній
Україні, не хворіє націоналізмом. Ідеологія патріотизму на сьогодні просто
відсутня, як і культура. Завдячуючи родинній свідомості та правді наших дідів,
ми історично ствердилися як покоління волелюбних і сміливих людей. Однак такого
болю, як виїзд за кордон наших матерів, не завдала жодна із воєн, які нівечили
нашу Україну. Це пряме посягання на святе - на Родину.
Ми готові стати на захист нашої держави, поповнити ряди
воїнів-захисників. Але чому ми не спроможні захистити своїх матерів від
безголової влади?!!
Все, що склалося у нашій молодій незалежній державі, я не
збираюся ні аналізувати, ні засуджувати. Це закономірний процес у кризовій
ситуації. Єдине мені, хочеться звернутися до своїх ровесників: «Повертайте маму
додому. Особливо хлопці, сини. Ми стаємо чоловіками, і не дозволяймо собі, щоб
нас утримували матері. Заробляти повинні ми.»
По правді,
Батьківщина там, де батьки. І весь патріотизм, націоналізм, та вся ідеологія -
це Родина, міцна, здорова українська РОДИНА.
В школі таких дітей класифікують то на «соціальних сиріт»,
то «неповноцінні сім’ї», «діти заробітчан». Я хочу бути собою. Хочу, щоб ніхто
не знав такої ранньої розлуки з батьками. Щоб не обкрадали, наше дитинство і ми
не дорослішали не по віку. І якщо у вас є змога говорити відкрито скажіть, що
це злочин, обездолювати дітей.
Петро (м.
Івано-Франківськ)
“Діти
заробітчан про себе”
| 
