Вісник малозахищених у №21(99) в публікації: „Яка партія обдурює ветеранів війни?” та у №23(101) в публікації: „Прокуратура з ветеранами не щира” описував проблему невиплати щорічної одноразової грошової допомоги до Дня Перемоги.
Зокрема, у публікації грудня 2007р. (ВМ №23) йдеться: „Предмет Закону України „Про Державний бюджет України” чітко визначений у Конституції України і в Бюджетному Кодексі України, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язкових пільг, компенсацій і гарантій передбачених іншими законами України” (Конституційний суд України 09.07.2007 р. № 6 рп/2007, справа № 1-29/2007).
Далі у публікації сказано: „Відповідно до ч. 3 ст.22 і ст. 64 КУ право громадян на соціальний захист і інші соціальні права можуть бути обмеженні, у т.ч. зупиненням дій законів (їх окремих положень), лише в умовах воєнного стану на певний строк” (Конституційний суд України 20.03. 2002 р. № 5 рп).
Проте у Міністерстві праці та соціальної політики України є Департамент у справах ветеранів та людей похилого віку. Ось що він видав на позов ветеранів з міста Славути на Хмельниччині суду, просячи закрити провадження у справах наче за відсутністю протиправних дій з боку Міністерства праці та соціальної політики в Україні (цитуємо витяг із заперечення Міністерства за підписом О.П. Крентовська) – директора Департаменту:
...відповідно до статті 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений цією статтею (насправді: „в абзаці 1 ч. 1 цієї статті” – усе, що курсивом, від автора), застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з вказаним Законом. Застосування мінімального розміру пенсії за віком для визначення надбавок, підвищень до пенсій та розмірів допомог Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” не передбачено.
Згідно зі статтею 17 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” фінансування витрат, пов’язаних з його реалізацією, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.
Одночасно й положення Конституції України, зокрема статті 95 зазначають, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.
Відповідно до пункту (насправді не пункту, а частини) 2 статті 4 Бюджетного кодексу України при здійсненні бюджетного процесу в Україні положення нормативно-правових актів застосовується лише в частині, в якій вони не суперечать положенням Конституції України, Бюджетного кодексу України та закону про Державний бюджет України.
Виходячи з цього, відповідними статтями законів України про Державний бюджет України на 2000-2007 роки розміри щорічної разової грошової допомоги визначаються із обсягу видатків, виділених на цю мету при формуванні показників Державного бюджету на відповідні роки.
У підкресленому (нами) тексті відписки з міністерства концентрація неправди, точніше – нахабного перекручення правди. Адже жоден Закон України з перерахованих у відписці не суперечить тому, що треба видавати разову допомогу, а навпаки – не видання разової допомоги ветеранам є невиконання Закону України, тобто — суперечність чинному законодавству. Те саме стосується факту не передбачення у бюджеті видатку належного за ЗУ для разової допомоги ветеранам на День Перемоги. Загальновідомо, що відсутність методик, та наявність підзаконних актів не позбавляє прав громадян і не знімає відповідальності держави за незабезпечення виконання законів України. Та не так у відписці.
За її словами, висмоктаними з пальця, далі йдеться: наголошуємо, що визнання рішенням Конституційного суду України від 09.07.07 №6-рп/2007 норм Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік”, якими були призупинені статті Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” в частині виплати разової грошової допомоги у розмірах відповідно до мінімальної пенсії за віком, неконституційними не надає законодавчих підстав для застосування показника мінімальної пенсії за віком, визначеного відповідно до статті 28 закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, як розрахункову величину для визначення розмірів разової грошової допомоги, передбачених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.
І підпис:Директор Департаменту у справах ветеранів та людей похилого віку О.П. Крентовська
Шановна О.П.! Хто Вам дав право чи вповноважив робити висновки щодо висновків Конституційного суду? Навпаки, Конституція і Закони України вимагають від Вас, як державного службовця і посадової особи, діяти виключно в межах Закону. То де Ви посилаєтеся на закон, який би обмежив законно ветеранів? Якщо такого закону нема, то чому Ви домислюєте за власним свавіллям, а Вас за це прокурор не запитує? Юстиція чому мовчить? Нарешті Кабмін України, Пані Юліє Володимирівно, чому у Вашім КМУ в міністерстві таке беззаконня чинить пані на посаді директора Департаменту у справах ветеранів та людей похилого віку? Чому за наші гроші вона нас утискує? Щоб виконувати бюджет, який (згідно висновку рішення Конституційного суду) відібрав належну разову виплату ветеранам, департаменту не треба! Що зробив Департамент з 1998р. (з часу виходу норми закону), щоб ця норма була у бюджеті? Департамент під назвою у справах ветеранів та людей похилого віку повинен відповідати назві, піклуватися про справи ветеранів та людей похилого віку, захищати від подібних не відповідних закону бюджетів, а не утискувати людей свавіллям. Утискувачів народу в Уряді утримувати на кошти народу не треба!
І Верховна Рада України хай дасть відповідь, яка партія обдурює ветеранів війни не змушуючи Уряд виконувати закон щодо виплат їм разових допомог щорічно?
Надія Задума
| 
