Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ
УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А від 20 травня 2009 р. N
511 Київ
Про внесення змін до Положення про
порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування
транспортними засобами
Кабінет Міністрів України
п о с т а н о в л я є:
Внести зміни до Положення про порядок видачі посвідчень
водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 8 травня 1993 р. N 340 ( 340-93-п ) (ЗП України, 1993 р., N
10, ст. 211; 1994 р., N 4, ст. 88; Офіційний вісник України, 1999 р., N 42, ст.
2096; 2004 р., N 19, ст. 1335), виклавши його в редакції, що
додається.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
|
ЗАТВЕРДЖЕНО постановою Кабінету
Міністрів України від 8 травня 1993 р. N 340 ( 340-93-п ) (в редакції постанови
Кабінету Міністрів України від 20 травня 2009 р. N 511)
ПОЛОЖЕННЯ про порядок видачі посвідчень водія та
допуску громадян до керування транспортними засобами
1. Це Положення є обов'язковим для всіх підприємств,
установ, організацій незалежно від форми власності та громадян України,
іноземних громадян та осіб без громадянства.
2. Особи допускаються до керування транспортними
засобами за наявності у них національного посвідчення водія відповідної
категорії (далі - посвідчення водія).
3. Транспортні засоби, керування якими дозволяється за
наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на
категорії:
А1 - мопеди, моторолери та інші двоколісні транспортні
засоби, які мають двигун з робочим об'ємом до 50 куб. сантиметрів або
електродвигун потужністю до 4 кВт;
А - мотоцикли та інші двоколісні транспортні засоби, які
мають двигун з робочим об'ємом 50 куб. сантиметрів і більше або електродвигун
потужністю 4 кВт і більше;
В1 - квадро- і трицикли, мотоцикли з боковим причепом,
мотоколяски та інші триколісні (чотириколісні) мототранспортні засоби, дозволена
максимальна маса яких не перевищує 400 кілограмів;
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не
перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння
водія, - восьми;
С1 - призначені для перевезення вантажів автомобілі,
дозволена максимальна маса яких становить від 3500 до 7500 кілограмів (від 7700
до 16500 фунтів);
С - призначені для перевезення вантажів автомобілі,
дозволена максимальна маса яких перевищує 7500 кілограмів (16500
фунтів);
D1 - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в
яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, не перевищує
16;
D - призначені для перевезення пасажирів автобуси, в
яких кількість місць для сидіння, крім сидіння водія, більше 16;
ВЕ, С1Е, СЕ, D1E, DE - состави транспортних засобів з
тягачем категорії В, С1, С, D1 або D, яким водій має право керувати, але який не
належить до зазначених категорій составів транспортних засобів;
Т - трамваї та тролейбуси.
4. У посвідченні водія, зразок якого затверджений
постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 1992 р. N 47 ( 47-92-п ) (ЗП України, 1992 р., N 3,
ст. 57; 2004 р., N 49, ст. 3212), вгорі у графі "10" проставляється дата надання
права на керування транспортними засобами відповідної категорії. Інші позиції у
графі "10" посвідчення водія, де зазначаються категорії транспортних засобів,
право на керування якими не надається, не заповнюються.
5. Водіям транспортних засобів категорій В, С1, С, D1 і
D дозволяється керувати такими засобами також з причепом, повна маса якого не
перевищує 750 кілограмів.
До керування транспортними засобами категорій В, С1, С,
D1 і D з причепами, повна маса яких становить більш як 750 кілограмів, а також
зчепленими автобусами допускаються водії, які мають право на керування
транспортними засобами категорій ВЕ, С1Е, СЕ, D1E і DE.
Умови допуску до керування транспортними
засобами
6. Право на керування транспортними засобами надається
особам, які досягли:
шістнадцятирічного віку - категорії А1, А;
вісімнадцятирічного віку - категорії В1, В, С1,
С;
дев'ятнадцятирічного віку - категорії BE, C1E,
СЕ;
двадцятиоднорічного віку - категорії D1, D, D1E, DE,
Т.
7. Право на керування транспортними засобами,
обладнаними спеціальними звуковими і світловими сигналами або призначеними для
перевезення небезпечних вантажів, а також автобусами, що здійснюють перевезення
за міжміськими і міжнародними маршрутами, надається особам, які останні три роки
працюють водіями транспортних засобів відповідної категорії.
Військовослужбовці строкової військової служби мають
право на керування транспортними засобами, обладнаними спеціальними звуковими і
світловими сигналами або призначеними для перевезення небезпечних вантажів,
після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом шести
місяців.
8. Посвідчення водія на право керування транспортними
засобами, обладнаними спеціальним засобом ручного керування, видається за
наявності позитивного висновку медико-соціальної експертної комісії закладів
охорони здоров'я після закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і
підвищення кваліфікації водіїв (далі - заклад з підготовки водіїв) та складення
теоретичного і практичного іспитів в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі
Державтоінспекції.
9. Право на керування транспортними засобами категорій
ВЕ, С1Е, СЕ, D1E і DE надається особам, які мають посвідчення водія категорії В,
С1, С, D1 і D або кількох з них та безперервний річний стаж керування
транспортними засобами категорії В, С1, С, D1, D, пройшли перепідготовку за
встановленими програмами та склали в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі
Державтоінспекції практичний іспит з навичок керування составом транспортних
засобів.
Право на керування транспортними засобами категорії D1
надається особам, які мають посвідчення водія категорії В або С1, чи категорій В
та С1 і безперервний трирічний стаж керування відповідним транспортним засобом,
пройшли перепідготовку за встановленими програмами та склали теоретичний і
практичний іспити на право керування транспортними засобами категорії
D1.
Право на керування транспортними засобами категорії D
надається особам, які мають посвідчення водія категорій В, С1, С, D1 або кількох
з них, мають безперервний трирічний стаж керування транспортним засобом
відповідної категорії, пройшли перепідготовку за встановленими програмами та
склали теоретичний і практичний іспити на право керування транспортними засобами
категорії D.
До безперервного стажу керування транспортним засобом
включається як робота протягом останнього часу на транспортному засобі, так і
керування власним транспортним засобом з максимально допустимою перервою не
більш як три місяці, якщо це підтверджено відповідними документами, а
саме:
для осіб, що працюють водіями, - витягом з трудової
книжки або довідкою з місця роботи із зазначенням дати наказу про призначення
особи на посаду, дати, з якої така особа працює водієм, марки закріпленого
транспортного засобу і його номерного знаку. Витяг із трудової книжки або
довідка з місця роботи засвідчується підписом посадової особи підприємства і
скріплюється печаткою;
для осіб, які керують власним транспортним засобом, -
реєстраційними документами на такий транспортний засіб;
для осіб, які керують транспортними засобами, що не є їх
власністю, - реєстраційними документами на такий транспортний засіб та
документами, що надають право на керування ним.
Іспити з навичок водіння складаються на транспортних
засобах реєстраційно-екзаменаційних підрозділів Державтоінспекції, закладів з
підготовки водіїв, підприємств та організацій.
10. Особи, які мають посвідчення водія на право
керування транспортними засобами будь-якої категорії, але останнім часом не
працювали водіями більше 12 місяців або наймаються на роботу водіями вперше,
допускаються до керування транспортними засобами після проходження стажування з
практичного керування на відповідному транспортному засобі тривалістю не менш як
30 годин.
11. Водії трамваїв і тролейбусів, які не працювали на
міському електротранспорті більше року, допускаються до керування ними після
підтвердження атестаційною комісією відповідного підприємства теоретичних
навичок водіння в межах вимог кваліфікаційної характеристики раніше одержаної
кваліфікації, а також після стажування на маршруті тривалістю 70-140 годин.
Тривалість стажування встановлюється атестаційною комісією залежно від стажу і
строку перерви в роботі за спеціальністю.
12. Водії транспортних засобів підлягають обов'язковому
періодичному медичному огляду в установлені строки.
У разі виникнення сумніву щодо стану здоров'я водія
посадові особи Державтоінспекції, закладів охорони здоров'я, автотранспортних
підприємств та організацій можуть направити його на позачерговий медичний
огляд.
Якщо водій ухиляється від проходження медичного огляду
або визнаний за його результатами не здатним керувати транспортними засобами, то
посвідчення водія у нього вилучається працівниками міліції в порядку і строки,
передбачені нормативно-правовими актами.
Умови допуску навчальних закладів до
підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних
засобів
13. Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації
водіїв транспортних засобів, трамваїв і тролейбусів проводиться в закладах з
підготовки водіїв, які утворюються за наявності відповідної
матеріально-технічної бази, атестованих спеціалістів та після їх акредитації
згідно із законодавством.
14. Заклади з підготовки водіїв, які проводять
підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації водіїв транспортних
засобів, реєструються в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі
Державтоінспекції за місцем їх розташування.
15. Чисельність груп з підготовки, перепідготовки і
підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів становить не більш як 30
осіб. Заклади з підготовки водіїв зобов'язані не пізніше ніж протягом 15 днів
після початку занять зареєструвати в реєстраційно-екзаменаційному підрозділі
Державтоінспекції кожну групу.
|