Суди, в такій обдираючій суспільство і особу структурі, працюють як система контролю по доведенню справ до найвигіднішого для обдирачів кінця, а також, щоб не допустити перешкоджання процедурі такого обдирання та щоб зупинити будь-яке втручання з боку інших (що зрідка трапляються чесні) органів у темні справи прокуратури, міліції, судів чи інших органів державної влади. Тобто, 1937-39 роки повернулися.
Тільки у випадку, сьогодні, правоохоронні органи відрізняє від НКВС відсутність масових розстрілів і таборів суворого режиму. Але навіщо їм те! В той час, це був політичний курс радянського союзу, а сьогодні – це великий бізнес, де інша мета вищевказаних дій, мільйонні прибутки збагачення злодіїв взаконні, тобто тих, що на державних посадах, в мантіях і в погонах.
Один із таких випадків це порушення кримінальної справи проти Андрюхова Д.І. і Хоменчука Д.В. за ст. 15, ч.2, ст.289 ч.2, ст.342 ч.2, ст.345 ч.2 КК України. Хоменчука Дмитра Володимировича та Андрюхова Дмитра Ігоровича 8 березня 2008 року біля 22 годин побила група міліціонерів (натхненником був ст. л-т. Славутського ДАІ на Хмельниччині Літвінчук А.А.), начебто за те, що ті незаконно заволоділи службовим автомобілем Літвінчука .
Чи це насправді так - розбереться суд. Нині можна стверджувати, що досудового слідства не було, не забезпечене право на захист, заборонено (незаконно) ознайомлюватися з матеріалами судово-медичної і криміналістичної експертизи. Обвинуваченим не дали навіть знайомитися з матеріалами справи, які передані вже до суду. Не дають і зараз та ще й лякають взяттям під варту, якщо не відмовляться від захисту ГО “Зєднання борців “За справедливість” і не погодяться на їхнього адвоката (тобто того, якого надасть суд, міліція і прокуратура - слухняного, ручного пса Феміди).
Славутською міжрайонною прокуратурою не взято до уваги навіть постанову Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 22 квітня 2008 року і 20 травня 2008 року, де визнано, що хлопці не порушували громадський порядок і напад на ст. л-та міліції ДАІ Літвінчука А.А. не здійснювали. Не було взагалі встановлено ніякого заволодіння транспортним засобом.
За таких обставин напрошується висновок, що кримінальна справа (порушена після суду) прокурором Мушинським В.С. і слідчим прокуратури Тукурєєвим В.В. є ніщо інше, як способом помсти вищевказаним хлопцям за те, що вони довели свою невинність в суді. Також на це вказує низка суттєвих доказів по справі, а саме: висновок криміналістичної експертизи №63, протокол огляду місця події, судово-медична експертиза тощо, які явно не виправдовують міліцію щодо побиття ними громадян.
Але на захист міліції стала не лише прокуратура, а й особисто голова Славутського міськрайонного суду суддя Мацюк Ю.І., який вже двічі не допустив в судову справу захисника (нізащо побитих міліцією громадян Андрюхова Д.І. і Хоменчука Д.В.) Зєднання борців “За справедливість”. Очевидно, суддя Мацюк Ю.І., має намір повністю довести в своїх діях вищий рівень правового нігілізму в судових органах, тобто, що суд не для народу, а для корупційних діянь. Що йому Конституція України (ст. 59): “Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав”, що йому верховенство права (ст. 8), ніпочім йому й те, що норми Конституції є нормами прямої дії.
Його не зупиняє навіть те, що уповноважений ЗБЗС представник Ігор Мороз показує йому документи, що підтверджують практику захисту ГО ЗБЗС громадян в інших кримінальних справах. Проте, голову суду, очевидно, саме це й не влаштовує, бо у всіх подібних випадках захисту борцями за справедливість потерпілих від беззаконня і свавілля міліції, суддям не вдавалося перемогти неправедним судом. І на цей раз Правда переможе, бо Правда - Бог!
Віктор Боренко
| 
