Легше боротися з заразою, коли знаєш її з середини, коли відчув на своїй шкурі. Тому іноді, щоб побороти пекло, й Богу приходиться в нього потрапляти. Звичайно, що можна було не бути арештованому Войтку - голові Ради правоохоронної організації борців за спра-ведливість, бо добре він знав, що протокол про адміністративне правопорушення за ст.185 КУпАП, який на нього сфабрикували 08.05.08р. діяв до 08.07.08р. і досить було на один день - 07.07.08р., коли знав що прийдуть приводити в суд, зникнути і позбувся би арешту. Дехто й з борців-побратимів вмовляв Анатолія Григоровича: "захворійте чи поїдьте десь, чи просто заховайтеся на день, мовляв, так же всі роблять...". Відповідав їм він на це: "оце й бо воно, що ми з вами не всі, сьогодні втечу, взавтра ще гірший нашкрябають і так ми їхню брехню не переможемо, то краще, хай станеться так, як Богу угодно. Звичайно я поборюся на суді, але як прийдеться..., то нічого страшного, дасть Бог - витримаю, а там їх легше виявити буде в їхнім підлім задумі". І так воно є.
Місяць після суду -7 липня, яким суддя Ходоровський Б.В. засудив - арештувати Войтка, боролися борці з несправедливим арештом - не здавалися, та хіба можливо побороти, коли суд неправедний і ще й правоохоронці йому служать. Що може перемогти цю добре згуртовану ще з радянських часів банду, що воює проти правди малозахищених і робить без-захисними всіх, хто їй не подобається? Лише правда, бо правда це Бог. Але - як ?
Правда - істина, а про істину написано в Святому Писанні : "на майдані істина спіткнулася", а про правду : "нема правдомовця, нема ні одного". Отже, досить одного, але на майдані. Теперішньою термінологією, майдан, то громадськість, ЗМІ, правдива гласність. Треба сказати - вона в Україні міцно спить. Щоб її розбудить, іноді й вмерти недосить. Але Войтко об'явив протест свавільному беззаконню - голодовку без води. Міліцейська тюрма (ізолятор тимчасового тримання, або ІТТ) бачила вже голодуючих бунтівників і не боялася, як би вони й померли. Мовляв, хто йому винен. Тож, хоч був Войтко з поломаними при аре-шті руками, пом'ятою шиєю, з надірваним нервовим стресом серцем, то ще й добряче засту-дили його на спеціально для того влаштованих протягах і навіть пластирів не давали.
Суду й прокуратурі, це було вигідно - позбутися - раз і з кінцями, бо хто ж взаперті правду дізна-ється. Та тут не так сталося, як гадалося. Слава Богу, на цей раз голодуючий був не один. Багато людей молилися за нього, а їхня молитва повернулася Господньою допомогою тих справжніх борців, хто не залишає малозахищених у біді. На шостий день добилися першої зустрічі для дружини і в цей же день дружині дозволили купити і наклеїти перцеві пластирі, тож полегшало Войтку. На сьомий день добилися, аж через уповноваженого з прав людини, зустрічі з захисником, і той до вечора зумів домогтися зустрічі з помічником прокуратури. Там в ІТТ, Войтко і захисник його, змусили прокуратуру взяти скарги від Войтка на неза-конні дії під час арешту.
Скарги, з правдою про незаконний арешт і нелюдське поводження під час арешту, вже побачив світ і "правоохоронці" з "судом" зрозуміли, що їхні плани трі-щать. Тому Войтка, на восьмий день голодування без води, щоб він не вмер в їхніх руках, викинули з ІТТ. На ношах швидкої допомоги повезли наче в реанімаційне відділення лікарні, спасати. І правда, наскликали лікарів з десяток певне, всі дивляться на Войтка, жахаються, що ви робите, до Войтка кажуть - ви ж помрете. Войтко їм відповідає: ви мене вилікуєте, але хай прокурор напише чому мене з ІТТ вивезли, щоб після не казали, що я правду проміняв на своє здоров'я, як Ісав благословення за миску супу.
Тож, лікарі чатують, а захисник поїхав на таксі до прокурора. І за якусь годину-дві привіз направлення на експертизу. Та не встигли розібратися з нею, коли від того ж судді, що арешт сфабрикував, постанову привіз з Нетішіна (старший з тих міліціянтів, хто арештовував Войтка) про тимчасове звільнення Войтка для лікування. Який добрий став? Хоч Войтко вимагав з самого початку лікаря, але лише після того, як буде правда, тому й у цей раз, перед лікуванням вимагав прокурора, судово-медичних експертиз і адвоката та йому їх так і не дали, - всі повтікали.
Повтікали, одразу, як втекла міліція (заявивши Войткові - ви вільні), і лікарі, вимагаючи від лежачого на ношах Войтка, звільнити приймальне приміщення. Оце таку людям волю дають. Їхати до дому вми-рати, далі голодуючи, не було сенсу, тому хворий Войтко, його дружина і його захисник вимагали вже лікування та засвідчення вкрай критичного стану здоров'я. Але лікарі втікали, не підпускаючи і нічого не підписуючи, бо ж як засвідчувати те, що може після не сподоба-тися міліції. У журналі записали, що відмовився і все. Войтко вимагав, зафіксуйте експерти-зою, в якому хоч загальному стані здоров'я ви мене виганяєте з лікарні, але ж - де там. Та Бог милостивий і Войтко вміє лікуватися, не одного й вилікував. То ж за тиждень, хоч ще кволо, але став на ноги й пішов у лікарню в Нетішині. Хоч не дуже скаржився, знайшли й після 15 днів по арешту, аритмію серця, остеохондроз шиї (хоч вона не лише болить, а й трі-щати стала) та перелом з розтягненнями лівої руки.
"Правоохоронці" ж, усі - суд, прокуратура і міліція, на скарги, які вже встигли пове-рнутися звідусіль на перевірку до тих, хто сфабрикував арешт і вчинив катування над гро-мадським захисником потерпілих від шахрайства і над журналістом, що гостро висвітлює їхнє свавільне беззаконня, - всім відписала, що вона діяла за законом і жодних тілесних ушкоджень Войтку не причинила. Та тоді, як Войтка вивезли з ІТТ в лікарню, його захисник все ж змусив Шепетівську прокуратуру призначити експертизу, перед тим як класти на ліку-вання і, хоч тоді експерт сказав, що вже у нього закінчився робочий день, але ж силу доку-мент не втратив. Тому 22 серпня, як Войтко встав, то спочатку поїхав на експертизу в Шепе-тівку. Там не хотіли писати те, що є, бо ж то міліція винна, і щоб менше бути "винним", на-правили в Нетішин, щоб лікарі подивилися, зробили рентгенівські знімки, опис травм.
І Войтко встиг ще пройти лікарів (бо то п'ятниця), але рентгену не було. 25 - свято, і лише 26 потрапив на рентген. Черги відстояв, як простий смертний і другого вересня Войтко завіз у Шепетівку результати. Так, знову експерт наче не повірив. Каже, щоб не було скандалу я направлю ще у Шепетівці зробити опис. Але й Шепетівський рентгенолог нічого нового не побачила, окрім того, що є, і по давності точно співпадає. "02.09.2008 р. Рентгенографія лівого ліктьового суглобу в 2-х проекціях від 26.08.2008 р. № 2697. Краєвий перелом вінцевого відростка лівої ліктьової кістки з відходженням фрагментів.'' Підпис Вахоцької О.М.Та й як не співпаде, коли до арешту був здоровий, а після з лап не випускали, ще й розписку Шепетівкий ІТТ взяв, що руку не вони скрутили, а міліція Нетішинська. Щоправда мали би взяти таку розписку з тих, хто їм Войтка доставив з поломаною рукою, а ще правильніше, не брати до тюрми хворого, адже бачили його, що по стіні й за другим разом йшов, а перший раз майже принесли, чого й вони відмовилися, за першим разом, взяти.
Ось який висновок в експертизі зробив судово-медичний експерт завідуючий Шелетівсь-ким МРВ СМЕ С.М. Кормилецький, стаж роботи експертом з 1997 року, 1 катего-рія, 4 клас, 11 ранг. ЗАКЛЮЧНА ЧАСТИНА: "У гр-на Войтка А.Г. виявлені такі тілес-ні ушкодження: розрив зв'язок лівого ліктьового суглобу з відривом вінцевого відростку ліктьової кістки, синець на внутрішній поверхні правого ліктьового суглобу, підшкірна гематома в ділянці нижнього краю лівого плеча. Дані тілесні ушкодження виникли від травмуючої дії тупих твердих предметів, могли виникнути в строк та при обставинах на які вказує обстежуваний, а саме внаслі-док викручування рук і відносяться до категорії тілесних ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеня тяжкості за ознакою інвалідності розладу здоров'я.
Лікар судово-медичний експерт (підпис) С.Кормилецький".
Оце, так би мовити, ретельні перевірки скарг щодо знущання над Войтком і документи, що підтверджують факти. Публікуємо ми це, з тією ж метою, з якою Войтко дав себе арештувати, щоб люди дізналися правду, як "правоохоронці" з судом воюють з народом, особливо з тією його невеликою часткою, що не мовчить беззаконню. Та, щоб вчилися не боятися, а боротися грамотно з неправдою і несправедливістю. Бо і Бог не каже, що зло само зникне, не було б воно тоді злом. Ось, Правдою-добром перемагаймо зло-неправду, викриваючи і висвітлюючи неправду.
Надія Задума
Від редакції. Як матеріал був вже готовий до друку, надійшов лист від обласної про-куратури, що постанова у відкриті кримінальної справи проти міліції, яка арештовувала Вой-тка скасована 10 вересня 2008 року, "через неповноту дослідчої перевірки", але на дослі-дження направлена тим, хто не хоче дослідити. Власне, обласна прокуратура грає дурня, бо саме 10 вересня Шепетівським прокурором направлено Нетішинському прокурору висновок експертизи, про перелом руки, що є (щонайменше) середньою тяжкістю ушкоджень тіла Войтка, тобто - про обставини, за яких неможливо не порушити кримінальну справу. Але в цей же вечір міліція за вказівкою прокуратури знову намагається сфабрикувати на Войтка нову ст. 185 КУпАП, про яку до цього не було й згадки. Але чого не зробить прокуратура з міліцією (і суд певне не підведе), щоб не притягнути до відповідальності міліцію? Легше ж, в Україні, притягнути того, хто від міліції постраждав, хоч він громадський представник і жу-рналіст, і представник потерпілих від шахрайства. Тож, прийшов у редакцію газети "вісник малозахищених" - в формі міліцейській, не назвався, але каже: "візьміть постанову". Войтко, що приязно впустив молодого міліціонера, каже: зачекайте, я ж з Вами по-людськи, впустив у редакцію, а Ви ще протокол не склали, а вже про постанову мову ведете. Міліціонер каже: "прокуратура наказала". Так не піде - каже Войтко. Дайте повістку, вкажіть, чого кличете, з яких підстав, підтвердження додайте ...
Певне й повістку дадуть, - кого їм боятися?
Але, – є Бог на світі!
І Правда - буде!
|
