 Населення України «валовий продукт» — на цвинтар ?
У період з 1 березня до 1 квітня 2009 року кількість українців зменшилася на 21,3 тисячі осіб - до 46,08 мільйона осіб.
В Україні, за рахунок неймовірних стимулів деякий час тривав приріст народжуваності. Президент Ющенко заявляв: «народжуваність в Україні стимулюється як ніколи». У 2008 році із державного бюджету виділено 6,1 млрд. гривень на підтримку сімей, у яких народилися діти. Ще 04.01.02р. Президент Кучма видав Указ «Про заходи з заохочення народжуваності в Україні». Протягом 2008 року народжуваність переважала над смертністю одразу у трьох регіонах України. Про це повідомив міністр юстиції Микола Оніщук з посиланням на минулорічну статистику органів реєстрації актів цивільного стану Міністерства юстиції. Зокрема у м. Києві народилося 32 тисячі 147 немовлят, а померло 30 тисяч 67 осіб, у Закарпатській області народилося 18 тисяч 392 немовлят, померло 16 тисяч 155 осіб, у Рівненській області народилося 17 тисяч 188 немовлят, померло 16 тисяч 245 осіб. Ще у трьох регіонах різниця між смертністю та народжуваністю скоротилася до мінімальної. Зокрема у Волинській області народилося 15 тисяч 380 немовлят, померло 15 тисяч 594 осіб, в Івано-Франківській області народилося 17 тисяч 65 немовлят, померло 18 тисяч 385 осіб, у Чернівецькій області народилося 11 тисяч 112 немовлят, померло 12 тисяч 195 осіб. Загалом, повідомляв і тішився міністр юстиції, протягом 2008 року в Україні народилося 513 тисяч 997 немовлят – це на 37 тисяч 672 новонароджених більше, ніж 2007 року. Померла торік 754 тисяч 461 особа, що на 8 тисяч 416 смертей менше, ніж 2007 року. Про ці показники нам багато говорили з екранів у січні 2009, а в квітні ще більше. Але сталося так, як, за таких які маємо обставин, не могло інакше статися.
Давайте спочатку підрахуємо різницю за рік: 754461 – 513997 = 240464! Ось на стільки у 2008 році Україна вимерла, але вже тішилися, бо «склалася стала тенденція » зниження смертності. Скільки ж така тенденція проіснувала? Треба сказати, що дехто про цю тенденцію намагається ще й сьогодні говорити, але ж! Не складно підрахувати, поділити річне вимирання на 12 місяців і отримаємо вимирання в Україні у 2008 році: 240464 : 12 = 20038 осіб за один місяць.
Отже, у порівнянні із середнім за місяць вимиранням у 2008 році, в березні 2009 року вимирання на більш як 1000 осіб збільшилося. То, про що мова? Чи це не показник приросту «валового продукту» на цвинтар?
Задумка та була зухвала, купити злиденних українців плодити стільки, щоб не встигали вимирати, і за цими безглуздо дикими показниками заховати справжні причини катастрофічного вимирання народу. Звідки така зухвалість? Не важко здогадатися, все звідти, де платити якихось 6 млрд. грн. набагато простіше, ніж відмовитися від можливості мільярди привласнити, або запустити у політику такого ж наживання.
В Україні за межею бідності перебували 27,2% населення, або 13 млн. 100 тис. осіб. Такі дані моніторингу, проведеного Національною академією наук, оприлюднив 16 липня 2002р. заступник Державного секретаря Міністерства праці України Микола Солдатенко, за його словами, найуразливішою категорією населення є сім’ї з дітьми до 18 років. У 2001 р. рівень бідності серед таких сімей становив 33,4%, що в 1,9 разів перевищує аналогічний показник сімей, де немає дітей до 18 років, сказав він. Також зазначив, що серед бездітних сімей найбільш незабезпеченими є ті, члени яких не мають роботи. Іншою ризиковою групою в цій категорії є сім’ї, що складаються виключно з осіб старших 75 років, тобто пенсіонерів, які втратили працездатність і не мають прибутків.
Скажіть - сьогодні 2009 рік — що краще стало? Ось статистика за 2006 рік: «Майже в чотири рази збільшилася кількість дітей, що страждають хворобами крові, у три-чотири рази - сечостатевої системи, кількість новоутворів і вроджених аномалій виросло відповідно в 2,6 і 2,3 рази. Взагалі ж, лікарі повідомляють, що за останні 10 років в 5 разів збільшилося народження нежиттєздатних і хворих дітей. Лише 20% школярів є здоровими, а число дітей із психічними відхиленнями становить 3,6%.» (джерело Інтернет ortho субота, 03 лютого 2007). Власне, певне ця статистика спонукала до такої зухвалості, замість того щоб сказати народу святу правду, — чому ми гинемо? Опам’ятаймося, схаменімося українці. Нам платять за те щоб ми мовчки вимирали, нам платитимуть за те, що ми вмерли і ми радітимемо отримуючи за це гроші — що з нами коїться?
«24.09.2008 Ярина Матвійчук Київ – Сьогодні у понад 100 країнах світу відзначають День боротьби з серцево-судинними захворюваннями. Україна серед лідерів у світі за смертністю внаслідок серцевих хвороб: від них щороку помирає майже півмільйона людей. Захворювання системи кровообігу – головна причина смертності в Україні, через це помирають 60 відсотків людей; уже далі йдуть злоякісні новоутворення і травматизм. Україна посідає одне з перших місць за кількістю людей, що страждають на хвороби серця, кажуть у Всесвітній організації охорони здоров’я.»
Хіба важко бачити, яка галузь виробництва несе нам такі симптоми? Від яких повмирали Чорнобильці? Хіба не від цих самих? Для чого ж ви дурите населення? Чому не виділите кошти цілеспрямовано на те щоб знати справжню причину вимирання? І як це зупинити. Адже вимремо усі!
Ця ж сама Ярина Матвійчук публікує: «Чим більше турбуєшся про свій організм зараз, тим менше проблем буде у майбутньому, переконана кардіолог Галина Долюк . Причини серцево-судинних захворювань вона називає такі: «Куріння, зловживання алкоголем, безкінечні стреси, характерні для нашого способу життя, надмірна вага». «Біжиш кудись, поспішаєш, переживаєш – це відіграє дуже велику роль. І люди не хочуть займатися ні спортом, ні навіть звичайною ходою на роботу та з роботи», – нарікає кардіолог.». Безспірно це правда, але як гидко, що фахівці своєї справи медик і журналіст цю правду подають щоб сховати більшу неправду. На жаль, ЗМІ так несуть цю нісенітницю масово і різносторонньо, але однобічно — тобто б’ють у ті ж ворота. Ось з іншого джерела: «У Європі за останній десяток років кількість серцево-судинних захворювань значно зменшилась. А причиною цьому є популяризація здорового способу життя, відмова від шкідливих звичок. Дозвольте і ви вашому серцю битися довше. Відповідно до даних офіційної статистики, в Україні налічується близько 15 млн людей молодого (до 35 років ) віку...» Не наводжу джерело, бо подібних повно в Інтернет. І все це правда, але ж яка страшна й велика неправда за цією неповною правдою?
Скажіть, чи знайдете багато країн у Європі, де молодь спортивніша за українську? Жвавіша на дискотеках?... А якщо ми по природі кращі до здоров’я, а вимираємо швидше в багато раз, то чого варта така правда? Міністр охорони здоров’я Василь Князевич під час парламентських слухань на тему: «Шляхи реформування охорони здоров’я і медичне страхування в Україні» заявив, що показники загальної смертності населення вдвічі перевищують показники країн ЄС, а показники смертності населення в працездатному віці – 2-4 рази. Як же співставити оту правду з оцією?
Чого варта така хитромудра брехня, одну галузь, спроможну платити мільярди аби люди правди не знали – атомну енергетику, ми вже назвали, та вона би не була такою відверто зухвалою, якби не було ще інших, що наживаються на людському горю. Корінь зла в усьому, Бог каже — мамона, тобі ж – грошолюбство! По ньому і визначаємо тих, кому вигідно щоб було чим побільше хворих. Не рахуючи, скільки ми в руки платимо: «В Україні діє державна програма профілактики і лікування серцево-судинних захворювань. Для втілення високих технологій у лікуванні уряд надає близько мільярда гривень» ; «Статистика каже: щороку в Україні операцій на серці потребують – 35 тисяч осіб, а роблять біля 6 тисяч» — ось таких цитат, що кричать нам і державі: платіть гроші, — повно! Напевне нема того в Україні, кого треба переконувати, куди йдуть наші гроші за наші хвороби. Скількох вже й магнатів і їхніх родин лягло в гроб за величезні гроші, але все одно, й до смерті, радіючи вдалою жадібністю своєю, — чи ж це не безглуздо? А як же живеться бідним?
ЗМІ усі ще більше працюють за гроші, бо їм жити треба. Влада вся зав’язана на пов’язаний між собою бізнес. Ось і залишаються усі неплатоспроможні з тим, що за них нема кому і слова сказати. Одна відрада, справедливість Божа, що хвороба і смерть платоспроможних не оминають. Та коли до них дійде, що від біди не відкупишся. Що це вони за великі гроші купують своїм дітям хвороби і смерть, відбирають майбутнє!
Переконаний, що для того щоб зупинити вимирання по-справжньому, набагато менше треба вкласти грошей, але тоді зупиниться безбожний бізнес атомної галузі і в медицині. Відтак безсовісні політики і ЗМІ не матимуть з цього заробітку.
Отже, — хто на це піде?
Григорій Цвях
Джерело:http://helsinki.org.ua
|
