Протилежна думка
Зараз
усі ми відчуваємо на собі негативні наслідки всеохоплюючої морально-духовної
кризи у нашому суспільстві. Глибокими є протиріччя між людьми не тільки у
економічній та соціальній сферах, але й у духовному житті, зокрема, в релігії.
Проблемні питання релігії в Україні постійно стають об’єктом для дискусій
української громади. При цьому позиції не усіх людей можна назвати
слушними та конструктивними.
Наприклад,
Наталія Мещерякова у статті „Релігійний фактор: неетичне втручання” (газета
„Юридичний вісник України” №33 від 20-26.8.2005) докоряє Президенту України
В.Ющенку за його, так зване, „неетичне”
втручання до проблем релігії у державі. Підставою для критики стало доручення
Президента України від 8 липня цього року за №1-1/657, згідно з яким
Міністерство освіти повинно було впровадити з початком нового, 2005-2006рр.
навчального року вивчення у школах України курсу етики релігії.
На
думку Н.Мещерякової, така діяльність держави йде всупереч вимогам статті 53
Конституції України, де йдеться про відокремленість школи від церкви і церкви
від держави. Можливо, дехто, разом з Н.Мещеряковою, й побачить в діях
Президента „антиконституційні” ознаки, адже впровадженням в шкільне навчання
елементів релігії повинні займатися церковні діячі, а не державні службовці
вищого рівня. Подібна позиція Н. Мещерякової була б більш зрозумілою, що якби
вона після розкриття змісту статті Конституції про відокремленість церкви,
розкрила, як треба правильно і повно розуміти цю, так звану „відокремленість”.
Не думаю, що ненадання належної уваги випадкове. Не є таємницею, що після
падіння комуністичного режиму в СРСР і отримання Україною незалежності, в
країні різко пожвавилося релігійне життя, яке у радянський час знаходилося не
просто у відокремленому від держави стані, а ще і в стані постійного
протистояння з атеїстичними догмами комуністів. Часто це було переслідування і,
не рідко – гоніння інакодумців. Після цього згадайте, як з перших років
незалежності України, представники різних конфесій запрошувалися в дитячі
садки, школи, військові колективи, інші державні установи для проведення
відповідних заходів, що були пов’язані з традиціями українського народу. За
логікою Н.Мещерякової, це треба було припинити у 1996 році, - в рік, коли була
прийнята Конституція України, щоб підтвердити відокремленість церкви від
держави та дотримуватись такого принципу і надалі. Та я певен, що люди просто
не зрозуміли б такої заборони, хоч би вона і відповідала одному хибному
постулату, загалом чудової Конституції, яку, як звісно, прийняли на протязі
однієї ночі.
Крім
того, навіщо пробувати змішувати, як кажуть, святе і грішне. Невже ж введення в
шкільне навчання курсу релігійної етики, хай, навіть, на державному рівні,
свідчить про якесь порушення? Практично, в нашому житті і в нашій Конституції
вже давно помітилася тенденція поєднання державного та релігійного. Всі наші
традиції, які не є чужими, і простим
людям, і багатьом державним діячам, є глибоко релігійними. Не розказувати нашим
дітям про них було не тільки безглуздо, а й нечесно. Краще, якщо більш повно
про це розповідатимуть у школі, бо історія цих традицій, враховуючи їх
тисячолітню давність, є дуже об’ємною.
Мало того, історія будь-якого народу з найдавніших часів і до наших днів
нероздільно пов’язана з його релігійними віруваннями, і більш повно зрозуміти
історичні події в різних державах, в своїй країні, та зробити з цього правильні
висновки, можна лише тоді, коли людина опанує основами релігійної етики. Як же
її після всього вище сказаного не вивчати? Навпаки, дивно, що ці основи не
вивчали на Україні раніше.
Якщо
допустити таку думку, що Президент України все ж таки порушує конституційні
основи держави, слід нагадати, що історія людства має не один випадок
того, коли подібні порушення призводили
до прогресивних починань. Якби у свій час не порушився Закон первісних, то ми
би до цього часу жили за диким Законом. Якби у свій час „протизаконно” не
заявили, що земля кругла, то до сьогодні усі за тим законом жили б. З цього
виходить, що, в інтересах прогресу, Закон не лише можна порушувати, але в
цьому, з настанням часу, приходить й необхідність. По іншому і християн не було
б.
За
словами Н.Мещерякової 80% населення України не байдуже до Бога. То де ж логіка,
щоб Церква була відокремлена від держави? Назріло вельми цікаве питання: доки
Україною правитимуть безбожні, тобто ті,
які не служать Богу, а сатані? Це не
правдомовці, злочинці, обмовники, злоріки і таке інше – саме їм вигідно, щоб
Церква була відділена від держави. Усі конфесії, щирі у Богові, це розуміють.
Можливо, вже недалекий той час, коли наша духовна основа – Христова Церква –
буде нероздільною від держави. Досить нам правителів, які не боячись ані Бога
ані людей, будуть керувати нами та доводити нас до злиднів.
Іван
Висновок
Від редакції: для тих хто знають Біблію на підтвердження
цієї думки наводимо цитати з Писання:
Луки
3:19 Іван докоряв за все зло, що зробив Ірод;
Луки
17:20-21 Царство Боже не прийде помітно... Боже
Царство всередині вас!
Приповістей
Соломонових 21:15 Радість праведному правосуддя чинити;
Єремії
4:31 Ой горе мені, бо попало життя моє
кривдникам!; 5:1 ...
розгляньтеся та розпізнайте і на майданах його пошукайте: чи незнайдете людини,
чи нема такого, що чинить правом, що правди шукає, – то Я (Бог) їм пробачу!;
Екліїзасту
8:5 хто виконує заповідь, той не пізнає
нічого лихого...;
Єремії
22:3 чиніть правосуддя і рятуйте грабованого;
29:7 дбайте про
спокій міста;
Рим
14:14 що не від віри, те гріх; 15:1 ми,
сильні, повинні нести слабості безсилих, а не собі догоджати;
Ісаї
1:16-17 навчіться чинити добро, правосуддя
жадайте, карайте грабіжника, дайте суд сироті, за вдову заступайтесь;
Матвія
15:9 надаремне шанують Мене (Бога), бо
навчають наук – людських заповідей;
Осії
8:4 ставлять царя, але не від мене, вони
князя ставлять, але Я (Бог) не знаю!;
2Сам
23:3-5 пануючи серед людей – справедливий панує
у Божім страху!
1Петра
2:46 Божа воля, щоб доброчинці гамували
неуцтво нерозумних людей – як вільні, а не як ті, що мають волю на прикриття
лихого, але як раби Божі;
Якова
2:44 людина виправдовується від діл, а не
тільки від біди.
| 
