Чорнобиль
діє по чорному
На виконання постанови Кабінету Міністрів
України від 29.03.2002р. №392 “Про затвердження Державної програми “Онкологія”
на 2002-2006 рр.” в Хмельницькій області рішенням другої сесії обласної ради
від 12 червня 2002 року затверджена обласна програма “Онкологія” яка
передбачала шляхи покращення надання медичної допомоги онкологічним хворим.
Із запланованих заходів обласної програми
“Онкологія” протягом 2002 - 2004 років
та протягом першого півріччя 2005 року
зроблено наступне: на рівні районів розроблена система заходів щодо раннього
виявлення онкологічної патології у груп підвищеного ризику, оздоровлення даного
контингенту населення. Групи підвищеного ризику сформовані з урахуванням
спадкової схильності, професійного
впливу, вікових особливостей, наявності передракових захворювань, шкідливих звичок тощо;
-
забезпечено надання первинним онкологічним хворим стаціонарної допомоги в
обласному онкологічному диспансері та спеціалізованих відділеннях
(торакальному, нейрохірургічному, очному, урологічному) обласної клінічної
лікарні, торакальному відділенні обласного тубдиспансеру з використанням
комплексу сучасних методів лікування;
- у
2002 році отримали спеціальне лікування 67% від усіх первинних хворих;
- протягом 2003 року отримали спеціальне лікування 68,9%
від усіх первинних онкологічних хворих
та 87,3 % від хворих, які підлягали проведенню такого лікування;
- у
2004 році охоплено спеціальним лікуванням 68,2% первинних хворих;
- на базі хірургічного відділення №1 в 2003
році створено обласний мамологічний центр, де надається допомога хворим на рак молочної залози та
передпухлинні захворювання з дотриманням вимог стандартів лікування;
-
у 2002 році на придбання медикаментів з усіх джерел фінансування використано
970,2 тис. грн., в тому числі з місцевого бюджету - 736,1 тис. грн, з
державного - 147,3 тис. грн., позабюджетних коштів - 82,7 тис. грн.,
гуманітарної допомоги - 4,1 тис. грн.;
-у 2003 році з місцевого бюджету виділено обласному онкологічному
диспансеру виділено 4659,3 тис. грн.,
в тому числі на медикаменти - 700 тис. грн., на придбання обладнання -
879,1 тис. грн.;
- придбано
обладнання на 2325,9 тис. грн. (в основному, за рахунок місцевого бюджету,
чорнобильського фонду, спеціального (спонсорського) фонду);
- залучено
346,8 тис. грн. позабюджетних (спонсорських)
коштів, крім того, 12,5 тис. грн. гуманітарної допомоги для придбання
медикаментів для лікування онкологічних хворих.
Коментар. Наскільки
ж ефективно йде ця війна судіть самі, але пам’ятайте, що це лише дещо з того,
що приходиться робити воюючи проти пухлин.
В 2004 році в області збільшився відсоток
виявлених онкохворих при онкопрофоглядах 19,1% ( 2003 рік - 18,5%). По Україні
аналогічний показник в 2003 році — 21,2%.
Злоякісні новоутворення — одна з найважливіших
медико – біологічних та соціально – екологічних проблем. В області на початок
2005 р. нараховувалось 22976 онкологічних хворих.
Захворюваність і смертність від раку
стабільно зростають, ризик їх збільшується в зв’язку з несприятливою
екологічною ситуацією та значним постарінням населення. В 1983 році в області
було зареестровано_3412_випадків онкопатологіі, а 2004 року — 4638.
Вже сьогодні кумулятивний ризик захворіти на
рак становить для чоловіків 28%, а для жінок 18,5%, тобто протягом життя кожен
3-й чоловік та кожна 5-та жінка мають імовірність захворіти на рак.
В 2004 році в області від раку померло 2683
хворих. Слід зазначити, що рак є причиною більше 12% всіх смертей в області,
30% померлих від раку — особи працездатного віку.
В структурі онкологічної захворюваності
населення області провідні місця займають рак легень, молочної залози, шлунка,
шкіри, товстої кишки, передміхурової залози, шийки матки, яєчника,
гемобластози, щитовидної залози, які й будуть (Репліка: тобто, ще не
визначили?) визначати пріоритети в організації протиракової боротьби на
найближчі роки.
Актуальною проблемою підступність хвороби,
що зумовлює фатальність прогнозу онкологічного захворювання, несвоєчасне та
пізнє виявлення таких захворювань. В області в 2004 році з занедбаними формами
раку виявлено 15,2% онкологічних хворих, 2003 року — 14,9%; по Україні в 2004
році —21,2%. В області вживаються заходи щодо формування груп підвищеного
ризику на онкопатологію, спостерігається послідовність у надані допомоги хворим
на рак медичними закладами загального профілю.
Коментар. Підрахуйте,
скільки по Україні (де відсоток –21,2)
хворих, якщо відсоток в Хмельницькій області – 15, 2.
Високий рівень захворюваності та смертності
від раку, стійкі тенденції до їх зростання свідчать про надзвичайну гостроту
проблеми, про необхідність включення в систему протиракової боротьби не лише
сил медиків, а й органів влади, засобів масової інформації тощо.
Така ситуація перш за все обумовлена
підступністю хвороби — її пізнім виявленням, коли навіть з застосуванням
найбільш сучасних методів не
можна забезпечити стійкого
одужання хворого, а
перебіг його життя зменшується в 3-10 разів. Низький
рівень своєчасного виявлення раку перш за все зумовлений недостатнім рівнем
онкологічної грамотності та настороги населення, пізнє звернення хворих за
допомогою.
Коментар. Через
непоінформованість про небезпеку.
Різкий підйом рівня захворюваності (у 1,5-1,8 рази) починається з
вікової групи 25-29 років і закінчується у віці 65-69 років.
_Високий рівень занедбаності по раку шийки
матки, з 130 виявлених випадків — 26 в занедбаних стадіях, тобто 20%, в тому
числі в сільській місцевості — 23,9% (2003рік — 16,4%, в сільській місцевості —
15,6%). По Україні цей показник в 2003 році склав 20,2%. Особливо хвилює зростання
показників занедбаності раку порожнини рота;
із 100 зареєстрованих випадків в області 48 — в занедбаних стадіях.
Коментар. Як
читач вірно зрозумів, в Хмельницькій області далеко не найгірші показники.
Розробка та впровадження скринінгових
програм для найбільш поширених форм злоякісних новоутворень, перш за все
візуальних локалізацій, в найближчі 5 років можуть дати відчутний результат.
За даними Міністерства праці та соціальної
політики на 1 січня 2005 року в Україні статус інваліда внаслідок Чорнобильської
катастрофи мали 104 тис. осіб (із них більше 64 тисяч — учасники ліквідації, 40
тисяч — потерпілі). На цей же період в країні нараховувалося 17 448 сімей, які
отримують пільги внаслідок втрати годувальника, смерть якого пов’язана з
Чорнобильською катастрофою. Це люди, які ВЖЕ ПОМЕРЛИ.
У 2004 р.
для встановлення причинного зв’язку хвороб,
інвалідності та смерті з дією
іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії
на ЧАЕС органами Міністерства охорони здоров’я було розглянуто 10 079 медичних
справ постраждалих громадян. Причинний зв’язок хвороб і смерті підтверджено 70
% випадків.
За офіційними українськими даними на 1 січня
2005 року чисельність громадян України зі статусом постраждалих від аварії на
ЧАЕС становила 2 646 106 чоловік (643 030 дітей). Серед них частка дорослих
громадян, визнаних хворими за результатами медичних оглядів, невпинно зростає і
становить серед учасників ліквідації 94,2%, серед евакуйованих громадян — 89,8
%, серед тих, хто проживає на радіоактивно забрудненій , території, — 84,7 %.
Серед дітей, які потерпіли внаслідок аварії й опосередковано зазнали її впливу,
показник визнаних хворими становить 79,8 %. (За період з 1986 до 2004 року в
Україні прооперовано з приводу раку щитовидної залози 3270 громадян, яким на
момент аварії було від 0 до 18 років. До 1986 року випадки цієї хвороби у дітей
були одиничними. Для аналогії: згідно з білоруською статистикою у період з 1972
до 1985 року у дітей віком від 0 до 14 років зафіксовано 8 випадків раку щитовидної
залози, а в період з 1986 по 2000 — 705).
Аварія на Чорнобильській АЕС до сьогодні
залишається найбільшою атомною катастрофою в історії людства. її наслідки і
розголос, як скалка в оці, заважають атомним лобі безперешкодно підтримувати
діяльність своєї невиправдано дорогої
та небезпечної галузі
з “підмоченою” репутацією.
Окрім боргу перед людьми, які, розплачуючись
за чужі експерименти, зазнали моральних і фізичних втрат, ми повинні
усвідомлювати, що наслідки Чорнобильської катастрофи тільки починають
проявлятися.
Напівзнання — страшна річ, а коли ідеться
про вплив радіації, слід пам’ятати:
1.
Для впливу радіації на живі організми немає порогового рівня. Це
означає, якою малою не була б доза додаткового опромінювання, вона обов’язково
спричинить ефект, тобто обов’язково викличе зміни серед групи опромінених, але
у кого саме, коли і які заздалегідь
визначити неможливо. Тому цей ефект прийнято називати стохастичним
(випадковим).
Сьогодні визнано, що опромінення малими
дозами внаслідок викидів на ЧАЕС зазнали не лише мешканці України, Білорусі та
Росії. Вплив і наслідки зафіксовані в Польщі, Швеції, Греції та багатьох інших
європейських країнах. Тепер кожному з нас загрожує підпасти під дію цього
закону “випадковості”.
2. Впродовж багатьох років вчені в різних
лабораторіях світу проводять один і той самий експеримент — мух дрозофіл штучно
опромінюють малими дозами радіації в одному чи кількох поколіннях і
спостерігають за мутаціями та зміною тривалості життя. Досліди підтверджують,
що якщо опромінені комахи в першому й
другому поколіннях і показують підвищені
показники росту та тривалості життя, то з кожним наступним поколінням ситуація погіршується.
Кількість нових поколінь коливається в залежності від нинішніх умов, але фінал завжди
залишається незмінним - нащадки опромінених дрозофіл гинуть. На основі цього
експерименту вчені зробили висновок, що опромінення в малих дозах призводить до
дестабілізації генома.
Діти,
опромінені до або одразу після народження внаслідок аварії на ЧАЕС, іще не
народили своїх нащадків. Іще неможливо провести масштабні дослідження, але це
не виправдовує атомних енергетиків, які замовчують найстрашніший можливий
наслідок впливу радіації — пошкодження спадковості.
Ще в 1978
році американський дитячій лікар Хелен Келдикотт попереджала людство про те, що
мовчання лікарів з приводу медичних наслідків ядерної технології та радіації
призведе до збільшення
рака та спадкових
захворювань. В 1982
році в Україні
були опубліковані дані іноземних
авторів про небезпечному впливі радіаційного впливу на стан здоров’я вагітних
жінок та дітей, зокрема про народження дітей з уродженими вадами від
опромінених батьків. До Чорнобильської катастрофи (1985 р.) академік Дегасов
стверджував, що остаточна радіоактивність після
аварій на АЕС
з часом стає
більш високою, ніж забруднення після атомного вибуху, бо це
відбувається за рахунок накопичення довго живучих радіонуклідів. Аліс Стюарт, з якою я
зустрічалась на Міжнародній конференції в Вашингтоні в 1991 році, - фахівець з
вивчення впливу малих доз радіації - досліджувала стан здоров’я робітників військового заводу в Ханфорді та
жертв атомних бомбувань японських міст і показала, що вплив радіації, отримане
в малих дозах, але за довгий час, призводить до більшого ризику виникнення
ракових захворбїювань, ніж така ж, але одноразова доза. Джон Гофман — почесний
професор з молекулярної та клітинної
біології Каліфорнійського Університету в Берклі видав
книгу, присвячену вивченню
наслідків Чорнобильської катастрофи,
де дає надзвичайно невтішний
довгостроковий прогноз. А в
Англії в Селлафілді у робітників народжуються діти, з яких 10 відсотків мають
захворювання крові. Саме ця небезпека довготривалого впливу малих доз радіації
і є тим самим страшним хвостом руйнування атомного реактора, що стимулює
виникнення нових випадків важких захворювань? Саме малі дози є пусковим
механізмом збільшення кількості хворих людей. А 20 років дії малих доз зробили
свою велику чорну роботу.
Надам декілька
офіційних цифр, до яких дуже прискіпливо відносяться фінансові органи України,
але вони, на превеликий жаль, правдиві.
На 1 січня
2005 року в Україні чисельність громадян, що мають статус постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 461 106 осіб, з них 643 030 дітей. На
забрудненій радіонуклідами території мешкає 523 752 дитини У них
спостерігається „букет” хвороб 40-річних. Кількість сімей, що оплакують свого
годувальника, смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою — 17 448. До
4 000 раків щитовидної — це цифра тільки у дітей і тільки в одній Україні
Зростає смертність населення на радіоактивній території від соматичної
патології та новоутворень. МИ ЖИВЕМО НЕ ПІСЛЯ, А ПІД ЧАС ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ
КАТАСТРОФИ.
Ще в 1992 році в Зальцбурзі (Австрія)
прозвучав заклик до реформування МАГАТЕ як до організації, що має займатись
тільки контролем за застосуванням атомної енергетики, а не її пропагандою. Не
можна заживо захоронювати людство, це аморально. В світі працюють більш як 400
атомних реакторів. Але атомна мафія не збудувала ще місця захоронення
радіоактивних відходів і не має навіть в проекті надійних місць зберігання
відходів ядерного палива. Світ не знає, яка
частка радіації буде останньою, після якої вже не можна буде поправити ситуацію — повернутися до здорового
способу життя. А може вона вже є?
Отож, маємо не лише попередити загрозу
атомного рабства України, а, пам’ятаючи, що атомна мафія гірше наркобізнесу,
бо, наживаючись на вже мертвих і ще живих, загрожує виродженням та знищенням і
нормальної частини нації, визнати подальший розвиток ядерної енергетики —
катастрофою для України та загрозою Світу.
На виконання постанови Кабінету Міністрів
України від 29.03.2002р. №392 “Про затвердження Державної програми “Онкологія”
на 2002-2006 рр.” в Хмельницькій області рішенням другої сесії обласної ради
від 12 червня 2002 року затверджена обласна програма “Онкологія” яка
передбачала шляхи покращення надання медичної допомоги онкологічним хворим.
Із запланованих заходів обласної програми
“Онкологія” протягом 2002 - 2004 років
та протягом першого півріччя 2005 року
зроблено наступне: на рівні районів розроблена система заходів щодо раннього
виявлення онкологічної патології у груп підвищеного ризику, оздоровлення даного
контингенту населення. Групи підвищеного ризику сформовані з урахуванням
спадкової схильності, професійного
впливу, вікових особливостей, наявності передракових захворювань, шкідливих звичок тощо;
-
забезпечено надання первинним онкологічним хворим стаціонарної допомоги в обласному
онкологічному диспансері та спеціалізованих відділеннях (торакальному,
нейрохірургічному, очному, урологічному) обласної клінічної лікарні,
торакальному відділенні обласного тубдиспансеру з використанням комплексу
сучасних методів лікування;
- у
2002 році отримали спеціальне лікування 67% від усіх первинних хворих;
- протягом 2003 року отримали спеціальне лікування 68,9%
від усіх первинних онкологічних хворих
та 87,3 % від хворих, які підлягали проведенню такого лікування;
- у
2004 році охоплено спеціальним лікуванням 68,2% первинних хворих;
- на базі хірургічного відділення №1 в 2003
році створено обласний мамологічний центр, де надається допомога хворим на рак молочної залози та
передпухлинні захворювання з дотриманням вимог стандартів лікування;
-
у 2002 році на придбання медикаментів з усіх джерел фінансування використано
970,2 тис. грн., в тому числі з місцевого бюджету - 736,1 тис. грн, з
державного - 147,3 тис. грн., позабюджетних коштів - 82,7 тис. грн.,
гуманітарної допомоги - 4,1 тис. грн.;
-у 2003 році з місцевого бюджету виділено обласному онкологічному
диспансеру виділено 4659,3 тис. грн.,
в тому числі на медикаменти - 700 тис. грн., на придбання обладнання -
879,1 тис. грн.;
- придбано
обладнання на 2325,9 тис. грн. (в основному, за рахунок місцевого бюджету,
чорнобильського фонду, спеціального (спонсорського) фонду);
- залучено
346,8 тис. грн. позабюджетних
(спонсорських) коштів, крім того, 12,5
тис. грн. гуманітарної допомоги для
придбання медикаментів для лікування онкологічних хворих.
Коментар. Наскільки
ж ефективно йде ця війна судіть самі, але пам’ятайте, що це лише дещо з того,
що приходиться робити воюючи проти пухлин.
В 2004 році в області збільшився відсоток
виявлених онкохворих при онкопрофоглядах 19,1% ( 2003 рік - 18,5%). По Україні
аналогічний показник в 2003 році — 21,2%.
Злоякісні новоутворення — одна з найважливіших
медико – біологічних та соціально – екологічних проблем. В області на початок
2005 р. нараховувалось 22976 онкологічних хворих.
Захворюваність і смертність від раку
стабільно зростають, ризик їх збільшується в зв’язку з несприятливою
екологічною ситуацією та значним постарінням населення. В 1983 році в області
було зареестровано_3412_випадків онкопатологіі, а 2004 року — 4638.
Вже сьогодні кумулятивний ризик захворіти на
рак становить для чоловіків 28%, а для жінок 18,5%, тобто протягом життя кожен
3-й чоловік та кожна 5-та жінка мають імовірність захворіти на рак.
В 2004 році в області від раку померло 2683
хворих. Слід зазначити, що рак є причиною більше 12% всіх смертей в області,
30% померлих від раку — особи працездатного віку.
В структурі онкологічної захворюваності
населення області провідні місця займають рак легень, молочної залози, шлунка,
шкіри, товстої кишки, передміхурової залози, шийки матки, яєчника,
гемобластози, щитовидної залози, які й будуть (Репліка: тобто, ще не
визначили?) визначати пріоритети в організації протиракової боротьби на
найближчі роки.
Актуальною проблемою підступність хвороби,
що зумовлює фатальність прогнозу онкологічного захворювання, несвоєчасне та
пізнє виявлення таких захворювань. В області в 2004 році з занедбаними формами
раку виявлено 15,2% онкологічних хворих, 2003 року — 14,9%; по Україні в 2004
році —21,2%. В області вживаються заходи щодо формування груп підвищеного
ризику на онкопатологію, спостерігається послідовність у надані допомоги хворим
на рак медичними закладами загального профілю.
Коментар. Підрахуйте,
скільки по Україні (де відсоток –21,2)
хворих, якщо відсоток в Хмельницькій області – 15, 2.
Високий рівень захворюваності та смертності
від раку, стійкі тенденції до їх зростання свідчать про надзвичайну гостроту
проблеми, про необхідність включення в систему протиракової боротьби не лише
сил медиків, а й органів влади, засобів масової інформації тощо.
Така ситуація перш за все обумовлена
підступністю хвороби — її пізнім виявленням, коли навіть з застосуванням
найбільш сучасних методів не
можна забезпечити стійкого
одужання хворого, а
перебіг його життя зменшується в 3-10 разів. Низький
рівень своєчасного виявлення раку перш за все зумовлений недостатнім рівнем
онкологічної грамотності та настороги населення, пізнє звернення хворих за
допомогою.
Коментар. Через
непоінформованість про небезпеку.
Різкий підйом рівня захворюваності (у 1,5-1,8 рази) починається з
вікової групи 25-29 років і закінчується у віці 65-69 років.
_Високий рівень занедбаності по раку шийки
матки, з 130 виявлених випадків — 26 в занедбаних стадіях, тобто 20%, в тому
числі в сільській місцевості — 23,9% (2003рік — 16,4%, в сільській місцевості —
15,6%). По Україні цей показник в 2003 році склав 20,2%. Особливо хвилює
зростання показників занедбаності раку порожнини рота; із 100 зареєстрованих випадків в області 48 —
в занедбаних стадіях.
Коментар. Як
читач вірно зрозумів, в Хмельницькій області далеко не найгірші показники.
Розробка та впровадження скринінгових
програм для найбільш поширених форм злоякісних новоутворень, перш за все
візуальних локалізацій, в найближчі 5 років можуть дати відчутний результат.
За даними Міністерства праці та соціальної
політики на 1 січня 2005 року в Україні статус інваліда внаслідок
Чорнобильської катастрофи мали 104 тис. осіб (із них більше 64 тисяч — учасники
ліквідації, 40 тисяч — потерпілі). На цей же період в країні нараховувалося 17
448 сімей, які отримують пільги внаслідок втрати годувальника, смерть якого
пов’язана з Чорнобильською катастрофою. Це люди, які ВЖЕ ПОМЕРЛИ.
У 2004 р.
для встановлення причинного зв’язку хвороб,
інвалідності та смерті з дією
іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії
на ЧАЕС органами Міністерства охорони здоров’я було розглянуто 10 079 медичних
справ постраждалих громадян. Причинний зв’язок хвороб і смерті підтверджено 70
% випадків.
За офіційними українськими даними на 1 січня
2005 року чисельність громадян України зі статусом постраждалих від аварії на
ЧАЕС становила 2 646 106 чоловік (643 030 дітей). Серед них частка дорослих
громадян, визнаних хворими за результатами медичних оглядів, невпинно зростає і
становить серед учасників ліквідації 94,2%, серед евакуйованих громадян — 89,8
%, серед тих, хто проживає на радіоактивно забрудненій , території, — 84,7 %.
Серед дітей, які потерпіли внаслідок аварії й опосередковано зазнали її впливу,
показник визнаних хворими становить 79,8 %. (За період з 1986 до 2004 року в
Україні прооперовано з приводу раку щитовидної залози 3270 громадян, яким на
момент аварії було від 0 до 18 років. До 1986 року випадки цієї хвороби у дітей
були одиничними. Для аналогії: згідно з білоруською статистикою у період з 1972
до 1985 року у дітей віком від 0 до 14 років зафіксовано 8 випадків раку
щитовидної залози, а в період з 1986 по 2000 — 705).
Аварія на Чорнобильській АЕС до сьогодні
залишається найбільшою атомною катастрофою в історії людства. її наслідки і
розголос, як скалка в оці, заважають атомним лобі безперешкодно підтримувати
діяльність своєї невиправдано дорогої
та небезпечної галузі
з “підмоченою” репутацією.
Окрім боргу перед людьми, які, розплачуючись
за чужі експерименти, зазнали моральних і фізичних втрат, ми повинні
усвідомлювати, що наслідки Чорнобильської катастрофи тільки починають
проявлятися.
Напівзнання — страшна річ, а коли ідеться
про вплив радіації, слід пам’ятати:
1.
Для впливу радіації на живі організми немає порогового рівня. Це
означає, якою малою не була б доза додаткового опромінювання, вона обов’язково
спричинить ефект, тобто обов’язково викличе зміни серед групи опромінених, але
у кого саме, коли і які заздалегідь
визначити неможливо. Тому цей ефект прийнято називати стохастичним
(випадковим).
Сьогодні визнано, що опромінення малими
дозами внаслідок викидів на ЧАЕС зазнали не лише мешканці України, Білорусі та
Росії. Вплив і наслідки зафіксовані в Польщі, Швеції, Греції та багатьох інших
європейських країнах. Тепер кожному з нас загрожує підпасти під дію цього
закону “випадковості”.
2. Впродовж багатьох років вчені в різних
лабораторіях світу проводять один і той самий експеримент — мух дрозофіл штучно
опромінюють малими дозами радіації в одному чи кількох поколіннях і
спостерігають за мутаціями та зміною тривалості життя. Досліди підтверджують,
що якщо опромінені комахи в першому й
другому поколіннях і показують підвищені
показники росту та тривалості життя, то з кожним наступним поколінням ситуація погіршується.
Кількість нових поколінь коливається в залежності від нинішніх умов, але фінал завжди
залишається незмінним - нащадки опромінених дрозофіл гинуть. На основі цього
експерименту вчені зробили висновок, що опромінення в малих дозах призводить до
дестабілізації генома.
Діти,
опромінені до або одразу після народження внаслідок аварії на ЧАЕС, іще не
народили своїх нащадків. Іще неможливо провести масштабні дослідження, але це
не виправдовує атомних енергетиків, які замовчують найстрашніший можливий
наслідок впливу радіації — пошкодження спадковості.
Ще в 1978
році американський дитячій лікар Хелен Келдикотт попереджала людство про те, що
мовчання лікарів з приводу медичних наслідків ядерної технології та радіації
призведе до збільшення
рака та спадкових
захворювань. В 1982
році в Україні
були опубліковані дані іноземних
авторів про небезпечному впливі радіаційного впливу на стан здоров’я вагітних
жінок та дітей, зокрема про народження дітей з уродженими вадами від
опромінених батьків. До Чорнобильської катастрофи (1985 р.) академік Дегасов
стверджував, що остаточна радіоактивність після
аварій на АЕС
з часом стає
більш високою, ніж забруднення після атомного вибуху, бо це
відбувається за рахунок накопичення довго живучих радіонуклідів. Аліс Стюарт, з якою я
зустрічалась на Міжнародній конференції в Вашингтоні в 1991 році, - фахівець з
вивчення впливу малих доз радіації - досліджувала стан здоров’я робітників військового заводу в Ханфорді та
жертв атомних бомбувань японських міст і показала, що вплив радіації, отримане
в малих дозах, але за довгий час, призводить до більшого ризику виникнення
ракових захворбїювань, ніж така ж, але одноразова доза. Джон Гофман — почесний
професор з молекулярної та клітинної
біології Каліфорнійського Університету в Берклі видав
книгу, присвячену вивченню
наслідків Чорнобильської катастрофи,
де дає надзвичайно невтішний
довгостроковий прогноз. А в
Англії в Селлафілді у робітників народжуються діти, з яких 10 відсотків мають
захворювання крові. Саме ця небезпека довготривалого впливу малих доз радіації
і є тим самим страшним хвостом руйнування атомного реактора, що стимулює
виникнення нових випадків важких захворювань? Саме малі дози є пусковим
механізмом збільшення кількості хворих людей. А 20 років дії малих доз зробили
свою велику чорну роботу.
Надам
декілька офіційних цифр, до яких дуже прискіпливо відносяться фінансові органи
України, але вони, на превеликий жаль, правдиві.
На 1 січня
2005 року в Україні чисельність громадян, що мають статус постраждалих
внаслідок Чорнобильської катастрофи 2 461 106 осіб, з них 643 030 дітей. На
забрудненій радіонуклідами території мешкає 523 752 дитини У них спостерігається
„букет” хвороб 40-річних. Кількість сімей, що оплакують свого годувальника,
смерть якого пов’язана з Чорнобильською катастрофою — 17 448. До 4 000 раків
щитовидної — це цифра тільки у дітей і тільки в одній Україні Зростає
смертність населення на радіоактивній території від соматичної патології та
новоутворень. МИ ЖИВЕМО НЕ ПІСЛЯ, А ПІД ЧАС ЧОРНОБИЛЬСЬКОЇ КАТАСТРОФИ.
Ще в 1992 році в Зальцбурзі (Австрія)
прозвучав заклик до реформування МАГАТЕ як до організації, що має займатись
тільки контролем за застосуванням атомної енергетики, а не її пропагандою. Не
можна заживо захоронювати людство, це аморально. В світі працюють більш як 400
атомних реакторів. Але атомна мафія не збудувала ще місця захоронення
радіоактивних відходів і не має навіть в проекті надійних місць зберігання
відходів ядерного палива. Світ не знає, яка
частка радіації буде останньою, після якої вже не можна буде поправити ситуацію — повернутися до здорового
способу життя. А може вона вже є?
Отож, маємо не лише попередити загрозу
атомного рабства України, а, пам’ятаючи, що атомна мафія гірше наркобізнесу,
бо, наживаючись на вже мертвих і ще живих, загрожує виродженням та знищенням і
нормальної частини нації, визнати подальший розвиток ядерної енергетики —
катастрофою для України та загрозою Світу.
| 
