Схема дії корупції відома усім. Є проблема (чи амбіція), є особа, спроможна її вирішити або гарантувати її вирішення, цю особу зацікавлюють у доступний спосіб, вона бере на себе зобов’язання вирішити проблему (чи амбіцію) і вирішує незаконним шляхом з використанням положення в суспільстві (довіри суспільства). Наслідок — вирішена проблема (амбіція), задоволенні обидві сторони.
Але, при цьому є потерпілі і обдурені. Оця сила єдина щиро зацікавлена перемогти корупцію. Жертвою корупції, як правило, є менш захищена особа, яка під час впливу на неї корупційної дії і наслідків корупції, люто ненавидить корупцію. Тому контроль за боротьбою з корупцією повинен бути не з боку держави, а з боку малозахищених, які потерпають від корупції.
Якщо об’єднати в організацію осіб, котрі і без впливу на них корупції, не схильні до вирішення власних проблем корупційним шляхом, зареєструвати таке об’єднання юридичною особою, а наглядову раду зробити з тих, кого корупція (як в народі кажуть) — дістала, то така юридична особа у боротьбі з корупцією нездоланна.
Наприклад, схема корупції запрацювала: взятий хабар (отримана неналежна квартира, посада, земля, бізнес ...); міліція, прокуратура, суд і всі інші владу-маючі чинять беззаконня і свавілля; є результат для зацікавленої сторони, вона отримує незаконно те чого прагнула. Але потерпілий, у цім випадку, шукає захисту, стає членом організації об’єднаних у боротьбі з корупцією і та, в його інтересах, звернулася до суду.
Найнятими юристами у супроводі журналістів веде справу. Рано чи пізно вплив на суд, корупційним беззаконням і свавіллям, наштовхується на правосуддя, як не в Україні, то у Європі. І корупція безсильна, бо нема тих кого можна купити, залякати, вбити, наказати – „попросити по телефону (хоч би й з Президентського)”.
Адже діє організація (мінімум: юрист, якого можна будь-коли замінити, діє він у супроводі журналістів та за підтримки решти команди під контролем зацікавлених у справедливому вирішені справи малозахищених, під контролем діючих в організації рад, та ще й основні документи підписує голова ради).
То ж — до кого вчепитися і який сенс? Навіть у суд можна послати одного, а після іншого, або три разом представники. І журналістам язики розв’язані, бо знають справу з першоджерел, володіють копіями документів, бачать оригінали, можуть зробити будь-який достовірний аналіз у справі чи у справах не порушуючи закон. Адже організація власник газети.
Звичайно проходить багато часу (бо корупція сильна), але перемога варта боротьби. Бо: корупція повертає тоді те, що взяла незаконно; як правило повернути уже неможливо; корупція знає тих, хто її чинив і карає їх заслужено — тобто бореться сама з собою, демонструє суспільству ризики займатися корупцією для обох сторін, які спровокували і які вчинили її. І навпаки, населення бачить ризики у вирішені проблем шляхом корупції, і бачить торжество справедливості.
Організації борців з корупцією для перемоги у будь-якій справі потрібно: контроль Ради з найбільш спроможних до безкомпромісної боротьби потерпілих, юрист, журналіст і фінанси. Така організація спроможна діяти без сторонньої фінансової допомоги, але не раніш як через 4-5 літ від початку стабільно організованої діяльності, бо саме такий термін, у корумпованій країні, від початку боротьби з корупцією у конкретній справі до її завершення.
Сума затрат на діяльність організації (8 осіб, в т.ч. видання газети) щомісячно складає біля 20000 грн. Організація 30% фінансує сама себе, а ризики на 30% суми їй не страшні, бо випробувала себе у діяльності на громадських засадах (працюючи без оплати). Перемога компенсує збитки, в т.ч. затрати на боротьбу.
Проте поодинокі справи, не профінансують організацію, їх треба вести, для фінансового забезпечення діяльності виконавчої організації з 8 осіб, біля тридцяти одночасно. Для 3-х юристів у супроводі 2-х журналістів та за підтримки решти команди, це завдання посильне (перевірено практично громадською організацією „З’єднання борців „За справедливість” спільно із газетою „Вісник малозахищених”.
Гарантія успіху — зростаючий попит на захист від корупції!
Рада ЗБЗС, редакційна рада
газети “Вісник малозахищених”
| 
