Слухаю телевізора, не дивлячись на екран, або й спеці-ально очі зажмурю, щоб більшість тих, хто там говорить, не бачити (так на душі спокійніше), то чую, що народ джерело влади, що кожна партія народовладдя пропонує і кожен депутат також, і Президент. Відкрию очі — нема народу! Велика купа олігархів, а зверху їхні ж прихвосні на кожнім стільці високім.
Перемкнув канал на обласний, думав щось народне здибати, а тут ще гірше. Чи так здається? Бо злочинні спроможності кожного тут більш на очах, але факт, що дивишся на того злодія і нудить слухати, як він себе хвалить. Навчилися брехати, що не розбереш, якби не бачив, що він справді робить. Власне, у тім проблем нема великих, адже кожен про іншого правду каже, щодо його злодійства, а про своє мовчить. І інший так, лиш навпаки.
Виходить – усі найкращі й усі – непотріб. Візьміть те, без чого наразі не обійтися — правосуддя. Хто чув чи бачив від кого з влади, щоб виступив проти цього? То ж, шановні, хоч з якоїсь партії, покажіть мені суддю праведного, хоч одного, — я на нього хоч подивлюся. Може прокурора покажете? Вони, бідні, скаржаться: життя, мовляв, у нас собаче, бо хто годує, лизати мусимо, а на кого покаже — гавкаємо, іноді нізащо й загризти приходиться. То пес, хоч добрим може бути, а прокурор? — Не гавкає, чи, не дай Бог, не в той бік гавкне — кінець, з’їдять. Та, власне, нема тих кого б з’їли, бо дружні прокурори і суди їм свої.
Де ту владу народну шукати? В якому відділі, в якому управлінні? Ну от прийшов проблему вирішити чи на того пса поскаржитися, а вийшов, глянув на гілляку — висять всі злочинці і їхні посіпаки. Ой, мрії, мрії — як казав Шевченко: де вас подіти?
Вибачайте, люди добрі, збочив. Так ось, може пошукаймо народовладдя у селі. Візьміть справжнього собаку, з найкращим нюхом, то той пес сміятися з вас буде. Бо той пес не знає ще такого запаху, бо ж навіть народу ще нема (навіть в місті чи державі – не стався ще), а щоб влада народна, на селі? — Так, навіть, щоб собаці понюхати дати, щоб слід взяла — нема!
Але, скажу вам, міркую що народовладдя таки буде. Бо гавкають добре один на одного, а ми чуємо, а що нас кусають, то мусимо до розуму дійти та знайдемо Кармелюків. Не до лісу, а в парламенти всіх рівнів оберемо. Ото й буде народна влада!
Микита Метикуватий
| 
